ГЕЛЕНА ГАФИЧ СТОЙКОВ
СНИ МАЛЕЙ ИРИНКИ СПОД ЄДНЕЙ ПЕРИНКИ
Мелания Арваї ПOУКИ О ЩЕСЦУ
(Рецензия на рукопис Гелени Гафич Стойков Сни малей Иринки спод єдней перинки, Дружтво за руски язик, литературу и културу, Нови Сад, 2008)
Писательки ше требало здогаднуц, попаметац койцо зоз свойого дзецинства,
найсц, вибрац красни слова хтори правдиви гоч покус забути, алє ище
вше красни читательови хтори ше - док чита – на хвильку чувствує як
кед би врацал свойо дзецинство и ознова го доживйовал.
Иринка у тей приповедки ма коло себе шицко цо дзецко з варошу може пожадац.
Мож ту почувствовац родительску любов, як и бабову вельку любов хтора
приємно означує цалу приповедку. То нїтка любови хтору сом почувствовала
такой на початку и претолковала ю як писателькову идею. Почина од мальованя
вечара, скоро сентиментално, хторе попреплєтане з красу природи и зоз
складом каждого живого єства у нєй. Замеркованя яки авторка дава през
пременку вечара, як ше вон поступнє зявює, чечу од сцерпезлївого приказу
заходу слунка, опису нєба хторе як кед би додавало тей змиреносци природи,
та читатель и сам преляти з чувством спокою.
У тим спокою яки окружує Иринку, природне же дзецко уходзи до красного
сна. Читатель чувствує же то цошка цо доприноши єдноставному щесцу яке
дзецку дава мачичка, пшичок, прашатко и други животиньски подросток
зоз хторим ше дзецко идентификує. Як и дзеци цо би зробели, писателька
каждому существу дала мено, та и можлївосц же би ше тоти животинї медзи
собу любели, розумели, радзели, без огляду на тото хто як випатра, яку
бешеду ма або кельо ма притоку ґу фиґльованю. Дошлєбодзує им висц споза
плота и найсц приятельох медзи собу подобнима хтори жию далєко и буц
вєдно щешлїви.
Чом ше Иринки три ноци шнїє подобни сон? Чи то значи же вона ма вше
исте жаданє?
Писателька понука малому читательови поуку же ше щесце нє твори за єдну
ноц, же ше воно нєпреривно учи од малючка, та ше тото спознанє преноши
до младосци и през цали живот. И же би го требало чувац до старосци.
То приповедка о любови, попреплєтана з дожицами хтори указую драгу до
щесца, любови, толеранциї, без огляду на тото о ким ше роби и дзе ше
подїя одбува.
У тей слички за дзеци писателька дала таке порученє: хто за любов нє
зна, може ше научиц о нєй и буц и сам любени. Кед ше постара пренайсц
свойо щесце, вец будзе знац и нєпреривно го обновйовац.
Праве пре тото красне животне порученє найщирше препоручуєм Дружтву
за руски язик, литературу и културу же би тот рукопис друковало.
Ирина Гарди Ковачевич
ГЕЛЕНА ГАФИЧ СТОЙКОВ „СНИ МАЛЕЙ ИРИНКИ СПОД ЄДНЕЙ ПЕРИНКИ”
(Рецензия на рукопис Гелени Гафич Стойков Сни малей Иринки спод єдней
перинки, Дружтво за руски язик, литературу и културу, Нови Сад, 2008)
Текст Гелена Гафич Стойков „Сни малей Иринки спод єдней перинки” написани
так як ше то єдино може написац за наймладши дзеци: з вельку нїжносцу
и доверлївосцу до дзециньскей отвореносци ґу швету одроснутих, а тота
доверлївосц обовязує старших же би ше старали нєпреривно шириц їх видогляди
и активно их оспособйовац за одрастанє у складзе з людзми и природу
коло себе.
Знова ше указало же нє треба вельо мудросци, алє вельо щиросци приступиц
ґу дзецом та вони поставаю подзековни за кажде нове знанє и дожице през
процес през хтори уча без обтерхованя, як през бависко, у тим случаю
и през сон. Педаґоґове ше муша зложиц же понавянє „мац знаня”, а кед
воно вязане за сказковиту слику вец воно нє допите. Шориюци домашнї
животинї, даскельораз понавяюци исти змист у другим рамику, дзецко ше
упознава з нїма и їх природим штредком, медзисобнима одношенями, у хторих
кажде ма свойо место, а медзи нїма и людзе. Даваюци животиньом людски
особини, як през стару форму баснох Гафичова приблїжела домашнї животинї
и дзецом котри и иншак з нїма жию, а ище баржей тим котри лєм цо знаю
розликовац их по мену и фурму єдну од другей, а ище менєй можу точно
одредзиц їх розлики. Факт же таки тексти, медзи дидактику и литературу,
у сущносци наставне средство за предшколске образованє, а їх, автентични,
писани на нашим язику наисце єст барз мало. То значи же нє було достаточней
дружтвеней бриґи о тей фундаменталней потреби, же ше препущовало тоту
часц образованя способносцом знаходзеня воспитачкох и стихиї, котра
гаши и так ценке жридло швижосци за духовне напаванє подростку.
У основи того скромного текста котри функционує на прави способ аж у
симбиози з добрима малюнками барз важну улогу ма фонд словох, домерковане
ґрадированє збуваня и хаснованє стилских фиґурох як наприклад ономатопея
котра у звуку, або главних рисох, ослухує характеристики котри маю домашнї
животинї. Так уствари направени сценарий за очиглядну наставу, форму
и змист мацеринского язика.
Пре таки прикмети тот текст вредзи обявиц и як стимулс другим же би
свою креативносц унапрямели и на наймладших.