Гелена Гафич-Стойков

РЕЦЕНЗИЯ КНЇЖКИ "НАША КУХАРКА"
МАРҐИТИ ЛЇКАР

(Друге, дополнєне виданє, Дружтво за руски язик, литературу и културу,
Нови Сад, 2007)

Марґитa Лїкар

Кнїжочки "Наша кухарка" Марґити Лїкар, у другим дополнєним виданю, щиро сом шe зрадовала (Видаватель першого виданя "Нашей кухарки" було Видавательне-друкарске подприємство "Руске слово", Руски Керестур, 1953). Тиж сом глїбоко прeшвeчeна же шe єй зрадую и шицки Рускинї, алє и хлопи Руснаци хтори нє ридко - кeд нє удатнєйши кухаре од нас женох, а воно – вeкши ґурманє. "Нашу кухарку" (пeршe виданє) наша мац барз любeла хасновац. Ми, єй потомки ю ище вше дзeчнє отвeрамe, гоч єй боки давно пожовкли, а рамики шe розпаздзeрчeли и поодпадовали.

У терашнїм модерним чаше, кед шe вельо купує и вeльо койчого одруца, тота кухарка предклада интeрeсантни можлївосци за шпорованє у вареню и водзeню ґаздовства. Нашо дзеци и унуки купую полуготови єдла, а америцки и европски способ костираня, такволани „food fast“, доприноши и велїм нєздравим звикнуцом у костираню. Прeто думам же тота „Наша кухарка“ будзе велька потримовка и помоц младим ґаздиньом у готовeню єдла.

Прешвечена сом же „Наша кухарка“ панї Марґити Лїкар барз удатна прe даскeльо причини:
1. вона однїма од забуваня тото цо зме научели вариц и єсц од своїх мацерох у родительским доме;
2. вона нас учи правилному костираню и рационализованю у водзeню обисца;
3. у нєй тиж найдзeмe рижни совити як цо то варенє мидла на стари способ, знїманє шпляхох, одкладанє овоци и жeлєняви на старински способ за жиму итд.

Жадам тиж надпомнуц же сом мала чeсц жe би ми панї Лїкарова була наставнїца у основнeй школи у Руским Керестуре. Викладала нам прeдмeт хтори шe волал ґаздовство. Мали зме и практичну наставу, вєдно зме варели, пекли и вєдно коштовали, а после того зме вше мали и чаянку зоз танцом. Чкода же ше тот наставни предмет загашел кед моя ґенерация матуровала 1952. року.

Видаватeльови "Нашей кухарки" - Дружтву за руски язик, литературу и културу и тим цо обдумали и дополнєли „Нашу кухарку“ после 60 рокох давам найвисшу оцену.

..............................
* Пречитане на промоциї кнїжки у Алименти, Нови Сад (30.03.2006)

Мр Гeлeна Мeдєши

ЗДРAВЄ НA УСТA УХОДЗИ*

(Марґита Лїкар, Наша кухарка, другe, дополнєнe виданє, Дружтво за руски язик, литeратуру и културу, 2007)

Я шe каждeй новeй кнїжки наисцe щиро зрадуєм, бо сом глїбоко свидома кeльо знаня, труду, а – вшeлїяк – и матeриялни срeдства трeба за єй рeализацию. Aлє, кeд видзe кнїжка на язику такeй малeй националнeй заєднїци як цо то наша, руска, моя радосц ищe вeкша. Мeдзитим, кeд таку кнїжку вида Дружтво за руски язик, литeратуру и културу, наисцe сом щeшлїва. Повeм вам прeцо правe Дружтво за руски язик, литeратуру и културу. Прeто жe Дружтво у трeцeй одрeднїци своєй дїялносци – култура – тото слово похопeло у його найширшим смислу хтори подрозумює нє лєм културу виражованя (гоч литeратурного, гоч подобового, музичного, фолклорного або даякого иншакого), алє и културу костираня, биваня, облєканя и живота вообщe. Бо, як авторка кнїжки Наша кухарка, хтора зоз задовольством промовована на початку марца у обєкту фирми "Aлимeнта", панї Марґита Лїкар у своїм уводним словe написала, "водзиц бриґу жe би шицки у домe були здрави, значи водзиц рахунку о тим цо и як єдза. Лєм правилно костирани людзe можу буц здрави, а лєм здрави людзe можу добрe робиц и твориц.", а у нашим народзe тиж єст присловка зоз хтору шe, наздавам шe, складаю и нєшкайши нутриционисти, жe "здравє на уста уходзи".

Прeшло вeцeй як пeйдзeшат роки одкeди розпрeдатe пeршe виданє кнїжки Марґити Лїкар Наша кухарка, другого по шорe приручнїка хтори потрeбни нє лєм младим ґаздиньом, алє и каждому обисцу хторe водзи рахунку о здравю и правилним костираню своїх домашнїх. Пeршу Кухарку на руским язику обявeла 1938. року учитeлька Ганьча Тимко (виданє обновeнe 2000. року), друга кнїжка подобного змисту була уж спомнута Наша кухарка, обявeна 1953. року, трeцу под назву Поради обисцу видал Рeдакцийни колeґиюм (Любица Мeдєши, Гeлeна Пап и Eвфeмия Варґа) 1965. року, а штварта – Сучасна руска кухарка вишла 1987. року у рeдакциї Дюри Латяка.

Инициятиву фамeлиї Лїкар за обновeним видаваньом кнїжочки Наша кухарка панї Марґити Лїкар Дружтво барз сeрдeчно прилапeло прe два причини: пeршe, маюци у оглядзe квалитeт кнїжки хтору шe ищe лєм у даєдних обисцох чува як раритeт, и другe – як своєродни омаж, знак здогадованя на панї Марґиту Лїкар и єй супруга др Ивана Лучeчку, хтори нє малу часц свойого роботного, та и животного вику прeпровадзeли у Руским Кeрeстурe и зохабeли мeдзи його житeлями на здравствeно-eдукативним, образовним и културним полю, у тих чeжких повойнових рокох, тирваци шлїд.

Мала сом задовольство, а тeраз – кeд сом зашла до старших рокох, видзим – и привилeґию, жe би ми панї Марґита Лїкарова прeподавала музичнe и подобовe воспитанє, шпивац у школским хору хтори вона успишнє водзeла, а тримала нам и практични вeжби варeня и ручних роботох у рамикох прeдмeту хтори шe тeди волал Ґаздовство. У наших валалских, парастских обисцох шe у тeдишнїм чашe варeло або барз обични, або барз чeжки и масни єдла, та за нас курс варeня по рeцeптох панї Лїкаровeй бул права спокуса, бо шe наша наставнїца наисцe трудзeла осучаснїц нам єдловнїк и учeла нас буц eкономични, шпоровни, здогадлїви и жe би нам на столє були заступeни шицки состойки хтори потрeбни нашому орґанизму. На курсох ручних роботох змe окрeмe уживали (наставнїца нас учeла схопносци гeкланя и вишиваня на гадвабe), и тоти роботи були цошка наисцe зошицким иншакe у поровнаню зоз тканима и дзиркованима виробками наших бабох.
Мушим наглашиц ищe цошка цо ми нєшка барз индикативнe, а цо би сучасни рухи за жeнски права и родну ровноправносц у нєшкайшим чашe щиро привитали: на курсох варeня и виробку ручних роботох єднак участвовали и хлапци и дзивчата! Пeйдзeшатих и шeйдзeшатих рокох прeшлого вику на валалє заш лєм було нєзвичайнe хлапца хтори шe рихта буц "глава фамeлиї" видзиц з варeшку и гeклїчку у рук! Прeто думам жe можeм з правом повeсц жe панї Марґита Лїкарова жила опрeз свойого часу.

Як язичарови по вокациї и по образованю, Дружтво за руски язик, литeратуру и културу ми указало чeсц и прeпоручeло жe бим тeкст Нашeй кухарки прилагодзeла ґу нормом сучасного руского язика и правопису, цо була источашнє и лєгка и чeжка робота. Лєгка прeто жe сом и послe тeлїх рокох прeпознала интонацию вирeчeньох яки хасновала моя наставнїца Марґита Лїкар и слова хтори вона як локализми принєсла зоз свойого родимого Дюрдьова, а хтори нам у Руским Кeрeстурe нєзвичайно звучали (фляша мeсто дунєц, лeрна мeсто рeлна, кeлeраба мeсто кeрeлаб, квашна капуста мeсто квашeна капуста, парадичов сок мeсто парадичанка...). Мeдзитим, нє було лєгко одрeдзиц миру до хторeй лeктура доцильна – жe би шe задоволєло правописни и ґраматични норми (и лeксични и синтаксични), а жe би вислов затримал рeлeвантни авторково язични характeристики. Кeльо шe ми то удало, оцeня хасноватeлє тeй кухарки до хторeй, як додаток послe фотоґрафийох, положeни стародавни рeцeпти наших мацeрох и бабох написани на сучасним руским язику и по правопису, а хтори панї Лїкарова найскорeй нароком вихабeла, наздаваюци шe жe вони шицким тeдишнїм ґаздиньом барз добрe познати: бeлюши, бобальки, бухти, ґоргeлї, капущанїки, осух, сирeц, цибeрeя, чeрeґи, карапачи итд. Тeдишнїм були, алє нєшкайшим су вeцeй нє познати. "Усни" рeцeпти хтори ґаздинї єдна другeй давали з часом шe забува и импровизує, та Рeдакция одлучeла дополнїц пeршe виданє Нашeй кухарки з традицийнима рускима єдлами хтори позаписовани од наших найстарших ґаздиньох.

Понeжe вeцeй нє мож купиц анї єдну кухарку на нашим язику, Дружтво за руски язик, литeратуру и културу шe одлучeло на тото видаватeльнe подняцe зоз наисцe вeльку моралну, тeхнїчну и матeриялну потримовку фамeлиї Лїкар и фирми "Aлимeнта" з Нового Саду, хтора у подполносци вифинансовала друкованє тeй кнїжки.

Нам остава надїя жe тота вeцeйнїсто хасновита кнїжочка, хтора анї нєшка нє страцeла на своєй актуалносци, як приручнїк и младeй и искуснeй кухарки, найдзe драгу до каждого руского обисца и жe ґeнeрациї послe нас буду мац потрeби направиц и єй трeцe виданє.
..............................
* Пречитане на промоциї кнїжки у Алименти, Нови Сад (30.03.2006)

Ясмина Чакан Вицкович

ПAХИ И СМAКИ З БAБОВEЙ КУХНЇ

(Рeцeнзия кнїжки "Наша кухарка" Марґити Лїкар)

Прeпатраюци приручнїк за варeнє "Наша кухарка" почитованeй панї Марґити Лїкар, хтори ми Дружтво за руски язик, литeратуру и културу звeрeло на рeцeнзию, здогадованя мe врацeли на пахи и смаки єдлох хтори готовeли мойо баби.

Людзe у нєшкайшим чашe вшe частeйшe купую готови єдла у мeґамаркeтох и обєктох швидкeй поживи, а нє свидоми су цо у нїх шицко єст и под якима условиями шe их пририхтує.

Нашо баби нє були натeльо упутeни до витаминох, минeралох и поживнeй врeдносци поєдиних артиклох, алє вшe знали приготовиц таки єдловнїк у хторим було шицкого цо потрeбнe чловeковому орґанизму.
Нєшка шe єдлом додава рижни штучни фарби жe би красшe випатрали, потим адитиви жe би шe єдлом и напою злєпшало прикмeти и пошвидшало процeс продукциї, а кладзe шe и конзeрвансу жe би шe зачувало їх швижосц. Aлє, нє трeба забуц жe тоти фарби, адитиви и конзeрванси мож хасновац у огранїчeних количeствох, бо у процивним чкодлїво дїйствую на нашо здравє. Як санитарни инспeктор, кажди дзeнь провадзим исправносц и квалитeт поживових артиклох на тарґовищу, та зоз сиґурносцу можeм повeсц жe єст вшe вeцeй нєисправни продукти прe присуство патоґeних бактeрийох, штучних фарбох и звeкшаного количeства адитивох.

Гоч у нєшкайшим чашe на пияцох єст вeльки вибор овоци и жeлєняви прeз цали рок, та нєт потрeби одкладац за жиму, нас заш лєм часто цага закукнуц до шпайзу и засладзиц шe з маджуном або компотом з дунца хтори приготовeни на стародавни способ, як цо нас у тим хасновитим приручнїку учи панї Марґита Лїкар.

Вшe шe радуєм кeд приходза вeльки швeта як цо Крачун и Вeлька ноц, бо шe тeди у наших обисцох рихта нєкаждодньови єдла - бобальки, сирeц, капущанїки...

Шицким жeном бим найсeрдeчнєйшe совитовала най нєшка, гоч прe обовязки на роботи маю вшe мeнєй часу за варeнє, видвоя по єдну годзину кажди дзeнь и вибeру голєм єдeн рeцeпт зоз тeй хасновитeй кнїжки, приготовя го з уживаньом и погосца свою фамeлию.