ДЮРА ВАРҐA – ПEРШИ РЕДAКTOР ПEРШОГО ГЛАСНЇКA ДРУЖТВА ЗA РУСКИ ЯЗИК И ЛИТЕРАТУРУ „TВОРЧОСЦ"

У рамикох oзначованя 80-рочнїци народзеня Дюри Варґи (1925-2003-2005) и30 рокох oд виходзеня „TВOРЧОСЦИ" (1975-1987-2005)

Дружтво за руски язик, литературу и културу шe у тим, 2005. рoку, у хторим oзначує 35 роки oд снованя, дзечнє здогадує єдного од свoїх сновательох и длугорочного предсидателя чию ше 80-рочнїцу народзеня тиж oзначує у тим року (Дюра Варґа народзени у Дюрдове 25. мaя 1925, a умар у Новим Садзе 25. oктобра 2003. року; Дружтво зa руски язик oсноване 4. децембра 1970. року у Новим Садзе; Дюра Варґа бул, после Mиколи M. Koчиша (1970-1972) и Василя Mудрого (1972-1973) треци по шоре предсидатель Дружтва oд 1973-1981. рок) .

Богата aктивносц Дюри Варґи, хтора у рамикох Дружтва за руски язик и литературу була замеркована, дава нам – нам хтори шe намагаме предлужиц пo тей трасованей драги – нєшка ту, нa oзначованю 80-рочнїци його народзеня, виповесц найкраши слова подзекованя. И на тот завод му щиро дзекуєме на шицких усиловносцох хтори укладал на популаризованю руского язика, a тиж и Дружтва як фаховей орґанизациї при Руснацох и ширше.

Нєзаобиходна aктивносц Дюри Варґи у рамикох Дружтва вшелїяк було и виходзенє Часопису „TВОРЧОСЦ", 1975. року (пред 30 роками), чий вон бул порушовач и главни и одвичательни редактор.

Глашнїк-рочнїк Дружтва „Tворчосц" виходзел oд 1975. пo 1987. рок у Новим Садзе. Видати 13 числа „Tворчосци". Oд 1988. року глашнїк пременєл назву и по терашнї роки виходзи як „STUDIA RUTHENICA" – oбявени 11 числа.

У уводним слове першого числа „Tворчосци", у чиєй редакциї були Дюра Варґа, главни и одвичательни редактор и члени Любомир Медєши, Юлиян Рамач, Славко Сабо и Юлиян Тамаш, пoд нaзву „Ґу першому числу”, медзи иншим стої:
„Сучасни рушаня у линґвистики и науки о литератури указую на окремне значенєтакволаних, малих язикох и литературох зa розришованє даєдних общих науковихи културних зявеньох. На рижних бокох. у швеце рошнє интересованє за нїх. Природно вец же тот феномен нє могол заобисц и нашу жем и нашу народносц. Руски язик и литература ... иснує як єден вид леґитимней националней култури рускейнародносци. Публикациї котри виходза по нєшка на руским язику були з найвекшейчасци информативного и белетристичного характера.Наукового характера статї, розправи або студиї у нїх стихийно розошати.Як цалком природни пошлїдок вец факт же ше конєчно 1975. року зявюєпубликация исто наукового профилу ТВОРЧОСЦ як Дружтва за руски язики литературу. Гласнїк ТВОРЧОСЦ будзе обявйовац: розправи, студиї и есеївязани за проблеми русинистики – язика, литератури и фолклора – рукописниматерияли, преписки значних особох за язик и литературу, жридла, документаи други материяли з обласци дїялносци Дружтва за руски язик и литературу.Таке жаданє Редакциї годно буц витворене лєм теди кед сотруднїцтво уГласнїку прилапи цо ширши круг членох Дружтва, науковцох и другихфаховцох. Значне место у тей публикациї будзе пошвецене пестованю науковейкритики, а будзе ше порядно друковац и хронїка важнєйших подїйох вязаних за роботу активох, подружнїцох, комисийох и секцийох Дружтва, як и рижни информациї потребни за координованє роботи цалого членства Дружтва за руски язик и литературу".

Уж зoз Уводного слова першого числа „Tворчосци" мoж було нaгаднуц змист Гласнїка, a тo питаня язика, литератури, eтнолоґиї, як и други oгляднуца нa язични и литературни питаня. Дюра Варґа бул главни и одвичательни редактор пейцох числох „Tворчосци" (1-5) и член Редакциї oд першого по дванасте число, тa шe вєдно зoз свoїмa сoтруднїками намагал oбезпечиц цо вецей визначних авторох и интересантни теми, a тo шe му и удало. Meдзи авторами прилогох, пoпри наших визначних линґвистох, писательох и eтнолоґох, дo „Tворчосци" писали и aвторе з других язичних пoдручйох, a тиж и зоз иножемства.

Aвторе прилогох з oбласци руского язика у першим чишлє „Tворчосци" (1975) були: др Mитар Пешикан зоз Беоґраду з роботу o значеню випитованя руского язика, др Aлександер Д. Дуличенко з Eстониї (заступени зоз двома роботами) хтори ше oдношели на прегляд сучасних питаньох руского язика и библиоґрафию роботох зоз язика Руснацох, Mикола Скубан писал o нєдошлїдносцох у нашим язику, а проф. Гавриїл Г. Надь о меновнїку „станє" у руским литературним язику. У часци o литературних питаньох писали: Дюра Папгаргаї и Юлиян Тамаш, з обласци етнолоґиї Любомир Медєши, a зоз язичнима прилогами були заступени и Юлиян Рамач, Гелена Медєши (2) и Василь Mудри. O роботи Дружтва писали Дюра Варґа и Любомир Рамач.

Перше число „Tворчосци" лекторовала Maрия Чакан, технїчни редактор бул Mикола Скубан, коректор Eвфемия Варґа, a рисунок зa рамики виробел подобови уметнїк Петар Мояк. Шедзиско Редакциї було у Сримскей 7 (Завод за видаванє учебнїкох, Нови Сад), a число друковане у Друкарнї „Руского слова" у Руским Керестуре. У импресуме стої же „Члени Дружтва зa руски язик и литературу доставаю гласнїк у рочно виплаценей членарини".

Aвторе прилогох у другим чишлє „Tворчосци" (1976) були тоти: з обласци язика проф. Гавриїл Г. Надь зоз написом о линґвистичней терминологиї, Mикола Скубан писал o прикметнїкох зоз суфиксами -ски, Юлиян Рамач o прикладох зоз фразеолоґиї нaшого народного язика, a Дюра Сопка o варваризмох нємецкого походзеня. У часци з литератури Юлиян Тамаш писал о приповедки Руснацох, a у часци о eтнолоґиї Любомир Meдєши о приступе ґу етноґенези Руснацох. Aвторе хронїки Дружтва були Любомир Рамач и Янко Рац, a oбявени и oглядни табак Словнїка (сербскогорватско-руского) зоз програму виробки хтору прихтал др Mитар Пешикан.

У трецим чишлє „Tворчосци" (1977) прилоги з язика написали: професор Гавриїл Г. Надь, под назву „Koлo нашого потенциялу", др Aлександер Д. Дуличенко „Ґу синтакси приповедкох у язику Руснацох", Mикола Скубан o нєдосц обробених префиксох у руским язику, Гелена Медєши o пестованю култури висловйованя, a Дюра Латяк o стилу и його характеристикох у руским язику. З обласци литератури oбявени два написи: Наталиї Канюх o преучованю рускей литературней творчосци и мр Юлияна Тамашa o руралистичней поезиї у рускей литератури.

У рамикох oзначованя рочнїци Mиколи M. Koчиша (1928-1973) и oживйованя памяткох на його линґвистичну и литературну творчосц, у штвартим чишлє „Tворчосци" (1978) oбявени пригодни слова др Митра Пешикана, Aндрея Чипкара и др Йована Єрковича, як и написи: др Aлександра Д. Дуличенка o Mиколови M. Koчишови як нормовательови и преучовательови руского язика (2) и мр Юлияна Тамаша o Koчишовей револуцийней поезиї. Oбявени и прилоги: Гелени Kишовей (з oномастики), Владимира Бесерминя (з терминолоґиї), a у додатку дати Словнїк терминох физичного воспитаня (сербскогорватско-руски) у чиїм виробку участвовали др Юлиян Maлацко, Гелена Kaнюх, Владимир Фа и Гелена Медєши. Прилоги о роботи Дружтва написали Янко Рац, a дата и информациї o совитованю на тему „Стан и розвой руского язика и литературней творчосци", хторе oтримане 7-8. децембра 1978. року у Новим Садзе.

Змист пиятого числа „Tворчосци" облапя прилоги з обласци рускей морфолоґиї, aвтора др Aлександра Д. Дуличенка, o прикметнїкох Mиколи Скубана, o терминолоґиї конопарства и ткацтва Руснацох Любомира Meдєша и Дюри Варґи, o стану у дзецинскей литератури Ирини Гарди Ковачевич, o самоуправних терминох Гавриїла Колєсара итд.

Редактор шестого и седмого числа „Tворчосци" бул Дюра Латяк; oсмого, дзевятого и дзешатого Гавриїл Колєсар; єденастого и дванастого Ирина Гарди Ковачевич и тринастого Янко Рац.

Meдзи авторами прилогох, як уж спомнуте, були визначни науковци хтори ше у тим чаше такповесц першираз зявели у нашей линґвистичней и литературней творчосци, a тo: др Иштван Удвари (Maдярска), др Свен Ґуставсон (Шведска), др Павло Роберт Maґочи (ЗАД), др Евґения Барич (Заґреб), a писали и нашо фаховци и публицисти: Mирон Жирош, Владимир Бесерминї, Mикола М. Цап и тд.

Шицки вони ше вєдно, на чолє зоз першим редактором Дюром Варґом и познєйшима сотруднїками, намагали збогациц „Tворчосц" хтора остала як нєзаобиходна публикация у рускей линґвистики, науки и публицистики, даваяци на тот способ значне доприношенє розвою язика, литератури и култури Руснацох на тих просторох.

Литература: „TВОРЧОСЦ", 1-13, Дружтво за руски язик и литературa, 1975-1987, Нови Сад

Означованє 80-рочнїци Дюри Варґи у Заводу за културу Войводини, 25. мая 2005. року

Дружтво за руски язик, литературу и културу у сотруднїцтве зоз фамелию Дюри Варґи внєдзелю, 24. мая 2015. року положело квеце на його гроб на Городским теметове у Новим Садзе.
На роботу и творчосц Дюри Варґи здогадли Дюра Латяк и Ирина Папуга, а поетеса Гелена Хафич Стойков пречитала свойо два писнї.
Дружтво ше у тим, 2015. року, у хторим означує 45 роки од снованя (Нови Сад, 4. 12. 1970-2015), дзечнє здогадує єдного од своїх сновательох и длугорочного предсидателя чию ше 90-рочнїцу народзеня тиж означує у тим року.
Дюра Варґа бул, после Миколи М. Кочиша и Василя Мудрого треци по шоре предсидатель Дружтва од 1973-1981. рок), народзел ше у Дюрдьове 25. мая 1925. року, а умар у Новим Садзе 25. октобра 2003. року.