Фоно запис зоз сновательней схадзки Союзу

часц 1
часц 2
часц 3
часц 4

 

АКТУАЛНЕ:

ЗБИРКА ПРЕВЕДЕНИХ, ДО САДА НЕОБЈАВЉЕНИХ ДОКУМЕНАТА И ТЕКСТОВА ИЗ ИСТОРИЈЕ УКРАЈИНЕ

Номерні знаки I LOVE LEMKOS чи 27 Лемківська ватра у Канаді

Вісник СФУЛО

Прилоги наших членох и сотруднїкох

На здогадованє

Линки/Вязи

Світова Федерація українських лемківських об’єднань

 

Zjednoczenie Łemków
Об’єднання лемків

Організація Оборони Лемківщини в Америці (ООЛ)

Об'єднання Лемків Канади (ОЛК)

 

lemko.org
Walter Maksimovich

 

Kанадське Oб’єднання Українців Kолишньої Юґославії (KOУKЮ)


ВЛАДИМИР ХРОМИШ,
здогадованє

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПОЗИВНИЦА  - ПОВОЛАНКА

                Дана 18. и 19. маја 2024. године , гостују у Ђурђеву и Жабљу певачке групе :

- Мушка певачка група "КИЧАРА" из  Снине ( Словачка ) – русински  репертоар и

- Мешовита певачка група "LOPIENKA" и  Цисне ( Пољска )- пољски  и  лемковски  репертоар .

 

Концерти  ће  се  одржати :

- у Ђурђеву 18. маја у сали КУД "Тарас  Шевченко" , са  почетком у 20,00 часова

- у  Жабљу 19. маја у  школи "Милош  Црњански" са  почетком  у  19,00  часова

УЛАЗ  СЛОБОДАН

 

Госцованє  студентох  з  Польскей

Студенти  українистики  з  Универзитету  у  Вроцлаву нащивели  як  госци  Заводу  за  културу  Войводянских  Руснацох  Нови  Сад , Коцур  и  Дюрдьов . Ґрупу  предводзел їх професор  Олег  Белей .

Першого  дня , 30.  априла  2024.  року ,  вони  нащивели  Катедру  за  русински  язик  и  литературу , дзе  їх  приял  др  Александар  Мудри  з  своїма  студентами  и  сотруднїками. После  того , нащивели  НВП  "Руске  слово" , а  там  їх  привитал  и  поинформовал  о  їх  дїялносци  директор  Борис  Варґа , вєдно  зоз  своїма  сотруднїками. Истого  дня  нащивели  Коцур , дзе  обишли  грекокатолїцку  церкву и  пароха  Владислава  Раца , а  потим и  Етно клуб "Одняте  од  забуца" . После  того  орґанизоване  друженє  з  активистами  Союзу  Руснацох  Українцох  Сербиї и  културнима  и  просвитнима  активистами.

Другого  дня  госци  нащивели  Завод  за  културу  войводанских  Руснацох , дзе  їх  приял  директор  Саша  Сабадош. После  того  нащивели  нашого  владику  др  Георгия  Джуджара у  його  резиденциї  у  Новим  Садзе. Пополадню  нащивели  Дюрдьов , дзе  нащивели просториї КУД-а "Тарас  Шевченко" , памятнїк  Яши  Бакова  и  грекокатолїцку  церкву , дзе  їх  привитал  священїк  Борис  Холошняї. Обишли  и  музей  Здруженя  женох "Олория" ,  потим  мали  стретнице  з  активистами  Союзу  Руснацох  Українцох  Сербиї , а  на  концу  веселе  и  щире друженє з  младежу  Дюрдьова.

Професор  Олег  Белей и  його  студенти , трецого  дня  рушели  назад  до  Польскей презадовольни  зоз  стретнуцами  з  своїма  домашнїма  приятелями . Наглашели  же  су  барз  заинтересовани  за  розвой  сотруднїцтва  з  нашима  орґанизациями  и  активистами.

Богдан  Виславски

 

На многії та благії літа владико

70. - річчя з дня народження кир Юрія Джуджара – Греко-католицького єпоскопа Сербії

В понеділок 22 квітня 2024 року у Новому Саді в Греко-католицький конкатедральний церкві святих первоверховних апостолів Петра і Павла, відбулася архієрейська благодарна Літургія з нагоди 70. – річчя з дня народження нашого владики кир Юрія Джуджара – Греко-католицького єпископа Єпархії Святого Миколая у Сербії.
На Службі Божій були присутні; велика більшість священиків з нашої Єпархії (яке і співслужили з владикою), сестри служебниці НДМ, родина нашого владики, вірні парафіяни та гості.
Серед гостей був присутній і голова національної ради української національної меншини Республіки Сербія, Филип Проник який після закінчення святої Літургії владиці вручив у подарунок образ святого Юрія Побідоносця, патрона нашого владики (техніка виготовлення образу Святого Юрія – псевдовітраж. Автор Босілька Мілакович). Привітавши його сказав:
Ваше Преосвященство ~ дорогий владико Юрій ...
Щиросердечно вітаю Вас з ювілеєм, зі 70 - річчям з дня Вашого народження!
Бажаю міцного та кріпкого здоров'я, щастя, любові, благополуччя та всього найкращого на многії та благії літа... Але бажаю Вам і терпіння в усіх викликах сьогодення, щоби кожна справа яку Ви звершуєте була прийнята Богом та була добрим прикладом для Вашої пастви... Спостерігаючи за ревним служінням, любов’ю до Божої хати Господь вручив Вашій святині Архієрейський жезл та ввірив Вам Своє стадо, яке Ви впевнено, з допомогою Божою ведете в Царство Небесне! Нехай Божа Мати Вас огортає своїм покровом, а святий Юрій побідоносець - Ваш патрон, на все був поруч із вами!

Кула / Новий Сад,
22 квітня, літа Господнього 2024.
З повагою,
Голова Української національної ради Республіки Сербія
Филип Проник

Владику Юрія теж привітали священники нашої єпархії, сестри СНДМ, родина ... вручаючи йому квіти, подарунки і привітальні слова.
На кінці усі вірні зібрані у новосадський святині заспівали владиці Юрію – Многая літа!

Филип Проник

 

Означени дзень народзеня Тараса Шевченка

Всоботу, 9. марца, на Алеї Мики Антича у Новим Садзе, пред памятнїком Тараса Шевченка, отримана святочносц з нагоди його дня народзеня. Таки святочносци ше отримую як задзекованє поетови за його поезию и його дїла. Шевченка интересовало и малярство, а познати є и як духовни идеолоґ свойого народу у тедишнєй Царскей Русиї. Святочносц орґанизовала амбасада України у Беоґрадзе.
З тей нагоди амбасадор України у Београдзе Володимир Толкач положел венєц на памятнїк Тараса Шевченка и отримал бешеду у котрей наглашел значносц тей святочносци, як у України, так и широм швета дзе жиє українска дияспора. Предсидатель Українскей националней ради у Сербиї Филип Пронек одрецитовал даскельо Шевченково писнї на українским язику, а предсидатель здруженя литературних  и  подобових творительох "Стазе" Ґавра Веселинович з Кули даскельо твори на сербским язику. У мено Союзу Руснацох Українцох Сербиї шицких присутних, представительох державних орґанох Сербиї, амбасадора України и присутних сотруднїкох з амбасади, привитал Боґдан Виславски, предсидатель Союзу.
Таки святочносци з нагоди 210. рочници народзеня поети Тараса Шевченка отримани и у других жемох, медзи иншим у Зєдинєних Америцких Державох, Канади, Австралиї, Мадярскей, Молдавиї, Нємецкей, Арґентини, Бразилу, Перуу, Либану, Голандиї, Турскей, Естониї, Горватскей итд.

Боґдан  Виславски

 

ИНФОРМАЦИЯ

Всоботу,  9. марца 2024. року у Новим Садзе отрима ше святочност з нагоди 210. рочнїци народзеня українского поети Тараса Шевченка .
Манифестация ше отрима при памятнїку Тарасу Шевченку з початком на 14 годзин.

Орґанизатор святочности Амбасада України у Београдзе.

Союз Руснацох Українцох Сербиї

INFORMACIJA - ИНФОРМАЦИЯ - ІНФОРМАЦІЯ

Информуєме  Вас  же  дня  22  януара  2024.  року  на  15  г.  будзе  отримана  святочносц  з  нагоди    преглашеня  АКТА  ОБЄДНАНЯ  УКРАЇНСКЕЙ   НАРОДНЕЙ  РЕПУБЛИКИ  И ЗАХОДНОУКРАЇНСКЕЈ РЕПУБЛИКИ.
Манифестаци  ше  отрима  у  Новим  Саду  при  памятнїку  Тараса  Шевченка, Алея   Мики  Антича.

Орґанизатор  Амбасада  України  у  Београдзе.

Запрошення

Дорогі друзі,

Щороку 22 січня у день проголошення Акта Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки  Україна відзначає День Соборності.

Акт Злуки став історичним об’єднанням українських земель в одній державі, що увінчав соборницькі прагнення українців розділених кордонами тогочасних імперій.

Сьогодні Соборність для України – деокупація всіх захоплених ворогом територій України, відновлення єдності із Донеччиною, Луганщиною та Кримом.

Посольство України в Республіці Сербія запрошує вас взяти участь у святкуванні Дня Соборності України. 

Захід відбудеться 22 січня ц.р. о 15.00 в місті Нові Сад, алея Мікі Антича, біля пам’ятника Тарасу Шевченку.

Embassy of Ukraine in the Republic of Serbia

 

 

Щешлїви Крачунски швета и Нови 2024. рок!

 

Концерт у Жаблю, 5. новембер 2023.

хор Пасторала

Нащива музею Олория у Дюрдьове дзе виложени стари ствари, фотоґрафиї и ручни роботи, 3. новембер 2023

ОТРИМАНА 49. "МАКОВИЦКА СТРУНА"

49. манифестация "Маковицка струна" отримана 10, 11. и 12. новембра 2023. року у  Бардейове и Пряшове, Република  Словацка. По информациї орґанизаторох, у програми наступели трицец осем шпиваче и шпивацки групи. Од иножемних госцох наступела солисткиня з України Тет`яна Гудачок, котра у тих хвилькох змесцена у Кошицох, як и хлопска шпивацка група Дому култури з Руского Керестура зоз Сербиї под  руководительством Александра Планкоша.

Першого дня отримани приєм учашнїкох програми и госцох у Городскей хижи у Бардейове. У мено городу шицких привитал Мартин Хома, у мено орґанизатора манифестациї предсидатель Союзу Русинох-Українцох Словацкей Републики Павол Богдан, а у мено госцох Боґдан Виславски, предсидатель Союзу Руснацох Українцох Сербиї.

Шлїдуюцого дня отримани концерт у спортскей гали у Бардейове, пошвецени Олександру Духновичу. Концерт отворел з привитом публики, Павол Богдан, а потим одшпивана стара русинска гимна "Я Русин бил, єсм буду". После того наступели шпиваче и шпивацки групи, як и госци з иножемства. Шпивацка ґрупа з Руского Керестура одшпивала  штири писнї, и то на прекрасно високим уровню, цо публика наградзела з щирим аплаузом. Орґанизаторе манифестациї прето виражели вельке задовольство же тота шпивацка ґрупа виступела на манифестациї. Концерт закончени зоз молитву "Оче наш" котру одшпивали шицки виводзаче програми, а приключела им ше и публика. Найлепшим шпиваком , лауреатом додзелєни припознаня.

Трецого дня ( недзеля ) у прекрасней сали Театру "Йонаша Заборского" у центру Пряшова, поновена програма яка була предходного дня у Бардейове. У програми виступели шпиваче з Гуменского, Кошицкого, Пряшовского, Бардейовского, Свидницкого, Старолюбенского и Спишконовенского региону. Вони ше предходно пласовали як  найлєпши у  виступох по своїх реґионох.

Делеґация  Союзу  Руснацох  Українцох Сербиї, у котрей були Боґдан Виславски, Яким Грубеня, Тарас Чапко и Леона Виславски, мала окремне стретнуце з нововибраним посланїком парламенту Словацкей Републики Петром Соколом. Там дознала же у нововибраним парламенту буду пецеро Русинох. Источашне ше догваряло и о дальшим можлївим сотруднїцтве. Делеґация нащивела и академика Миколу Мушинку у Пряшове, а котри автор велїх статйох и наукових роботох о нашей етноґрафиї, историї и култури.

Шпивацка ґрупа Дому култури з Руского Керестура поволана на манифестацию "Маковицка струна" у рамику сотруднїцтва медзи Союзом Русинох - Українцох Словацкей Републики и Союзу Руснацох Українцох Сербиї. Одходу шпивацкей ґрупи и делеґациї Союзу до Словацкей помогол и Национални совит Руснацох, Завод за културу войводянских Руснацох и  Дом култури Руски Керестур.

Боґдан  Виславски

 

АКТИВНОСЦИ ЗДРУЖЕНЯ ЖЕНОХ "ОЛОРИЯ"

Уж треци рок як Здруженє женох "Олория" з Дюрдьова у новембру мешацу орґанизує Манифестацию "Днї толеранциї Шайкашкей". Таки активносци оможлївени дзекуюци средством достатих по конкурсу Автономней Покраїни Войводини, Секретарияту за образованє, предписаня, управу и национални меншини - заєднїци. Того року у орґанизованю манифестациї участвовали, окрем Здруженя, и КУД "Тарас Шевченко" з Дюрдьова, Мишани хор "Пасторала" зоз Жаблю и госци зоз Републики Словацкей, женска шпивацка ґрупа "Стужица" зоз Снїни.

У рамикох тей манифестациї, 3. новембра отримана вистава старих стварох и  ручних виробкох у Етно хижи "Олория" у Дюрдьове, дзе окрем домашнїх, були присутни и госци зоз женскей шпивацкей ґрупи "Стужица". Другого дня, 4. новембра, отримани концерт у  просторийох КУД "Тарас Шевченко" з Дюрдьова. Там наступели госци зоз Словацкей, котри одшпивали тринац русински писнї з їх краю. Їх порихтала руководителька шпивацкей ґрупи Станислава Шишканова, а шпивачох провадзел гармоникаш Данил Гулай. У павзи медзи шпиваньом виступели рецитаторе КУД-а "Тарас Шевченко" и то Милица Михальовски, Мария Рамач и Владимир Молнар. После програми орґанизоване друженє госцох з иножемства и членох домашьного ансамбла.

Внєдзелю, 5. новембра, у заєднїцкей орґанизациї зоз Мишаним хором "Пасторала" зоз Жаблю, отримани концерт у просторийох библиотеки у Жаблю, а под назву "Митровдзень, дзень Општини Жабель. На концерту участвовали госци зоз Словацкей Републики, хлопска и женска шпивацка ґрупа Руского културного центру з Нового Саду, як и домашнї хор. Програму шпивацкей групи Руского културного центру порихтал Борут Павлич, а Мишаного  хору "Пасторала" Зуровац Спасоє. Мишани хор провадзела орхестра под управу Зуровац Спасоя. На концу програми госци зоз Словацкей одшпивали писню "Многая лїта" на своїм русинским диялекту, а хор "Пасторала" исту писню на способ як цо ю шпиваю Серби у Войводини.

У  шлєбодних  хвалькох госци зоз Словацкей нащивели Нови  Сад, Петроварадин и Сримски Карловци. Госци були импресионовани з Петроварадинску твердиню и попатрунком на панораму Нового Саду, як и випатрунком и историю Сримских Карловцох.

Отриманє манифестацийох, финансийно и оргизацийно, помогли и Мишани хор "Пасторала" зоз Жаблю, КУД "Тарас Шевченко" зоз  Дюрдьова, Пицерия "Тртич" зоз Дюрдьова, Ловарски дом "Ловарска приповедка" зоз Жаблю, поднїматель Маринко Дудаш зоз Жаблю, Союз Русинох - Українцох Словацкей Републики и Союз Руснацох Українцох  Сербиї.

Боґдан Виславски

 

ДНЇ  УКРАЇНСКЕЙ  КУЛТУРИ  У  ЗАГРЕБУ

Українске културно-просвитне  друштво "Кобзар" зоз  Заґребу орґанизовало манифестацию "Днї українскей култури Заґреб-2023" и  то 30. септембра и 1. октобра того року. Манифестация отримана у Коледжу туризму и погосцительства у  Заґребу .На поволанку орґанизаторох на тей подїї були присутни делеґациї  Союзу Руснацох Українцох Сербиї (Боґдан  и Леона Виславски), подпредсидатель Шветовей Федерациї Українских Лемковских Обєднаньох Боґдан Виславски и Националней ради Українцох Сербиї (Филип Пронек).
Першого дня отримана презентация кнїжки Славка Бурди "Українци Горватскей". Отримани и округли стол под назву "90. роки Голодомору 1932-1933  рокох  у України", "Крочай до крочая до побиди и ошлєбодзеня України" и "Паметанє на Дмитра Павличка, народного героя України". После того отворена вистава уметнїцких роботох фамелиї Маслик.
По законченю округлого стола, отримана концертна програма на котрeй учасц вжали ґрупи зоз Заґребу, Риєки и Карловцу, як представителє Горватскей. З других державох виступели ґрупи зоз Словениї, Италиї , Босни и Герцеговини, України и Сербиї. Зоз Сербиї виступела шпивацка ґрупа КУД-а "Иван Сенюк" зоз Кули, зоз солистом Филипом Пронеком. На павзи медзи викладами, положени венєц на памятнїк Тараса  Шевченка, дзе посадзене древко верби принєшене з Києва. З  тей нагоди привитну бешеду отримал и  Боґдан Виславски, предсидатель Союзу Руснацох Українцох Сербиї, а предсидатель Українскей националней ради Сербиї Филип Пронек вирецитовал даскельо твори Тараса Шевченка.
Другого дня учашнїки манифестациї и госци нащивели парк Зринєвац, дзе ше отримовала програма под назву "Дзень националних меншинох места Заґреб". У парку були поставени столи з националними єдлами, медзи иншима, и русинскей и українскей заєднїци. После того нащивена и литурґия у грекокатолїцкей церкви "Святого Кирила и Методия". После литургиї, зробени заєднїцки фотоґрафиї госцох манифестациї и домашнїх.
Представителє Союзу нащивели и  росториї українскей националней меншини у Заґребу, а при врацаню до Сербиї Українски и Русински дом у Вуковаре, а дзе з домашнїма подзелели информациї о своїх активносцох и можлївосцох дальшого сотруднїцтва.

На програми були присутни и велї визначни госци, амбасадор и перши секретар амбасади України у Заґребу Василь Кирилич и Виталий Максимив, професоре универзитетох з  Києва  и Ивано Франковска, представитель русинскей националней меншини у Заґребу Михайло Тимко, представителє грекокатолицкей церкви у Заґребу, и други.

Б. Виславски

 

 

Засідання Президії СФУЛО на фестивалі «Ватра» в Ждині 15 липня 2023 р.

Зашеданє Предсидательства СФУЛО на "Ватри" у Ждинї 15. юлия 2023 р.


Шлєбодни хвильки:

Фото:  Марк Говански

 

Ин мемориям

Тексти превжати зоз Рутенпресу и Руского слова

Упокоєл ше новинар, писатель и прекладатель Михайло Рамач (1951–2023)

ПЕТРОВАРАДИН – Нєшка, 13. мая, у Петроварадину, у 71-року живота упокоєл ше новинар, писатель и прекладатель Михайло Рамач. Рамач народзени 1951. року у Руским Керестуре, дзе закончел основну школу, док ґимназию и лицей закончел у Риме, у Українскей папскей малей семинариї. Дипломовал историю на Филозофским факултету у Новим Садзе.
Бул новинар у Руским слове, Дневнику и тижньових новинох Нєзависни. Бул єден зоз сновательох Нєзависного дружтва новинарох Войводини (1990), главни и одвичательни редактор новинох Наша Борба (1998), Войводина (1999–2001) и Данас (2006–2009). Бул дописователь аґенциї Укринформ (1993–2006) и Радия Шлєбодна Европа (од 1998), як и редактор християнского часописа Дзвони (1993–1997).
У НВУ “Руске слово” oбявел кнїжки писньох: Либрето за єдно лєто (1974), Шитар (1982), Сказка о гушлярови и гушлї (1986, преложена на сербскогорватски, мадярски, словацки и румунски), Рапух медзи гвиздами (1988, преложена на ґрузийски), Чукундїдов ошмих (2003), Повист о Данилови и Феркови и Ґаброви (2008) и Дуга над Дунайом (2018). Року 2022. вишла му кнїжка прози У нас на салашу бул ґенерал.
По сербски обявел кнїжки есейох: Повест о почетку краја (2002), S one strane snova (2003), Šesti oktobar (2008), Dunavska rapsodija (2018), Zov vedrih vidika (2018), кнїжку приповедкох Noć na stanici Keleti (2020) и кнїжку писньох Druga obala (2020).
Преложел на язик войводянских Руснацох Псалми (2003). Вєдно з братом др Янком Рамачом преложел Святе писмо (Библию, 2019).
Преложел кнїжки: Карло Колоди – Пинокийово дожица (1979); Драги и хмари –Антолоґия прози войводянских Румунох (1980); Бошко Ивков – Поцерпанє (1984); Вехби Кикай – Били палати (1985); Фридрих Енґелс – Лудвиґ Фоєрбах и конєц класичней нємецкей филозофиї (1985); Петко Войнич Пурчар – Цихи долї (1986); Отон Жупанчич – Цицибан (1986); Дякомо Скоти – На вдереню моря, Антолоґия италиянских поетох у Югославиї (1987); Кед жадаш – Вибор югославянскей поезиї за дзеци (1987); Десанка Максимович – Витрова колїсанка (1988); Мирослав Антич – Била канджурка (1988); Олес Гончар – Собор (1989); Павел Ґатаянцу – Нєдошнїти сни (1998); Антоан де Сент Еґзипери – Мали принц (2003); Гавриїл Костельник – Писня Богови (2003). Василиє Топалов –Mo on the road to Amsterdam (1993), Писнї (2010).
Преложел шицки литературни твори у читанкох за 1, 2, 3, и 4. класу стреднєй школи, хтори пририхтал Юлиян Тамаш. Преложел учебнїки хемиї за 1, 2, 3. и 4. класу стреднєй школи. Преложел Ґеоґрафску читанку за 6. класу основней школи, Историйну читанку за 6. класу основней школи и учебнїк Общетехнїчне образованє за 6. класу основней школи. Преложел на сербски язик кнїжки Меланиї Павлович: Веселинка (1990) и Били жаданя (1999).
У периодики обявел преклади на руски и сербски язик даскелїх стоткох литературних творох. Зложел антолоґию поезиї войводянских Руснацох Ми ту нє госци / Ми тут не гості (Ужгород, Україна, 1997).
Обявел кнїжку Перли шветовей поезиї (2021) – перши преклади на руски значних творох од класики по новши часи.
Пририхтал за друкованє кнїжки: Arkadij Žukovski, Orest Subteljni – Kratka istorija Ukrajine (Dan Graf, 2018); Živan Marelj – Ukidanje autonomije Vojvodine, početak razbijanja Jugoslavije (Dan Graf, 2020) и Янко Сабадош – Розваляни салаш (Руске слово, 2021).
Його есеї заступени у кнїжкох: Histories of hope in the first person  (EBRD, London 2008); Evropa: (ne)ispričana priča (Zavod za kulturu Vojvodine / Srpski PEN centar, 2015).
По його сценарийох на Радио телевизиї Войводини зняти седем сериї о дзеведзешатих рокох ХХ вика и серия у 12 епизодох  Дунай, занавше, хтора у прекладзе була емитована у Румуниї, а по мадярски на ТВ Панон.
Ношитель є припознаньох Витяз професиї, Витяз шора Святого папи Силвестера и Ордена Ярослава Мудрого. Достал награду часописа –„Шветлосц” Микола М. Кочиш, и новинарски награди Светозар Милетич, Светозар Маркович, Станислав Маринкович и Славуй Хаджич. Бул судски прекладатель за українски язик у Сербиї и член Союзу писательох України.
Оженєти бул зоз Верунку народзену Гнатко. Маю дзивку Анамарию и двох унукох у хторих ше барз цешел.
Поховани будзе у кругу найблїзшей фамелиї и родзини.
Вичная памят!
Рутенпрес, автор Б. Варґа 13. май 2023

На пияток Комеморативни сход пошвецени Михайлови Рамачови

НОВИ САД – Комеморацийни сход пошвецени новинарови, писательови и прекладательови Михайлови Рамачови (1951–2023), будзе на пияток 19. мая 2023. року, на 13 годзин у просторийох Руского културного центру (РКЦ), у Улїци Йована Суботича 8 у Новим Садзе.
На комеморацийним сходзе буду бешедовац Михалово приятелє и сотруднїки.
Вична му памят.
Рутенпрес, автор Колеґове, Приятелє И Сотруднїки 17. май 2023 

 

КАЛЕНДАР ФЕСТИВАЛОХ РУСИНОХ-УКРАЇНЦОХ У ШТРЕДНЄЙ ЕВРОПИ


Уж у маю мешацу у Прешове у Словацкей будзе отримани 61. Фестивал драми и уметнїцкого слова под назву "Олександер Духнович". Тот фестивал будзе отримани 16. и 17. мая у Прешове.
Фестивал фолклору Русинох-Українцох Словацкей 58. по шоре будзе отримани у Камйонки 3. и 4. юния.
Фолклорне швето Русинох-Українцох Словацкей од того року будзе под назву "Швето русинско-українскей култури" и будзе отримане од 23. по 25. юний. У Свиднїку ше отрима 23. юния, а у Прешове фестивал ше по першираз отрима 25. юния.
Фестивал лемковскей култури "Лемковска ватра" отрима ше од 14. по 16. юлий у месце Ждиня у Польскей. Фолклорне швето Русинох-Українцох у Пихньох при Снїни отрима ше уж 23. юлия.
«Упознай и зачувай традициї своїх предкох» 18. по шоре фестивал хтори будзе отримани у Орябини 19. и 20. авґуста.
Фестивал духовней писнї у Снїни будзе отримани 23. и 24. септембра. "Маковицка струна" у Бардейове будзе отримана 10. и 11. новембра, а у Прешове 12. новембра.
Союз Руснацох Українцох Сербиї поволує заинтересовани колективи и поєдинцох же би ше прейґ нього информовали о участвованю на тих фестивалох.

В. Паплацко

 

ПРОМОЦИЯ КНЇЖКИ И «ГЛАСА СОЮЗУ» ОТРИМАНА ВСОБОТУ У НОВИМ САДЗЕ


Всоботу, 6. мая, на Дзуря у просторийох РКЦ у Новим Садзе отримана у орґанизациї Союзу Руснацох Українцох Сербиї промоция кнїжки Дюри Латяка «Национални препород Русинох у Бачкей и Сриме и Руске народно просвитне дружтво (1919-1941)», хтору и видал Союз Руснацох Українцох Сербиї.
Промоция почала з минуту цихосци пре шмерц школярох у Беоґрадзе и младих зоз вецей местох коло Младеновцу, з нагоди чого у Сербиї була преглашена тродньова жалосц. Тиж так з тей нагоди парох новосадски о. Юлиян Рац вимодлєл Оче наш.
Госцох привитал предсидатель Союзу Боґдан Виславски, а о кнїжки бешедовали: автор Дюра Латяк и директор Заводу за културу  войводянских Руснацох мср Саша Сабадош. Тиж так, истого вечара промововане и двочисло часопису Союзу «Глас Союзу», число 25 и 26, о хторим бешедовали Боґдан Виславски и Йоаким Грубеня. На сходу бешедоване и о значносци Тараса Шевченка у України и дияспори.
Медзи госцами на промоциї були и др Володимир Толкач, амбасадор України у Сербиї и Славко Бурда, предсидатель Товариства «Кобзар» зоз Заґребу, госц зоз Републики Горватскей.
Було слова и о уключованю Нового Саду до Асоцияциї Шевченкових городох з оглядом же однєдавна и Нови Сад ма памятнїк Тарасови Шевченкови на Лиману, при Универзитетским кампусу.
Промоцию провадзела  екипа рускей редакциї Радио-телевизиї Войводини, як и «Руске слово».
В. Паплацко

 

 

Пасхальне привітання

Великодні привітання та заклик від СКУ

Сердечно вітаю вас зі Святом Христового Воскресіння – Великоднем! Свято Воскресіння Христового символізує перемогу добра над злом та дає нам сили боротися за справедливість.

У цей важкий для всіх українців час, молімося щоб Бог захистив Україну та її народ, керівництво країни, духовенство, лідерів українських громад у всьому світі, волонтерів, а особливо хоробриx захисників та захисниць України, які боронять нас від жорстокого злочинного наступу російської орди.

Сьогодні, як ніколи, важливо щоб кожен із нас щодня робив усе можливе, щоб допомогти Україні перемогти.

Прагнемо, аби кожен на передовій в Україні відчув свято Великодня та любов від нас усіх. І кожен з нас може докластися до цього - допомогти нашим захисникам отримати Великодні кошики, тактичнi медичні аптечки, які ми передамо захисникам України і які допоможуть рятувати життя.

Заходьте на сайт UniteWithUkraine.com і пожертвуйте рятівний великодній кошик, щоб допомогти нашим захисникам здобути перемогу над злом.

Від імені моєї родини та Світового Конґресу Українців бажаю Вам та Вашим близьким щасливих Великодних свят.
Христос Воскрес! Воскресне й Україна!

Павло Ґрод,
Президент СКУ

Великодні привітання та заклик від СКУ - YouTube

 

UWC Easter Greetings and Call for Support 2023

During this Easter season our thoughts and prayers are with the Ukrainian people who are bravely defending their loved ones from Russia’s genocidal war.

We pray for God to protect Ukraine and its people, its leadership, our clergy, community

leaders, volunteers and especially, the brave men and women who are fighting back the evil Russian onslaught.

For over a year, Ukrainians and friends of Ukraine around the world have been tirelessly and selflessly supporting Ukraine’s defenders and volunteers as well as the millions of temorarily displaced Ukrainians scattered around the world. To all those donors and volunteers, please accept my heartfelt gratitude for your generous support.

I appeal to all civilized people around the world – please help Ukraine prevail so that we may restore peace and prosperity in the world.

We wish the defenders of Ukraine that are standing on the front lines of this horrific war, to feel the Easter spirit and love from all of us. You can make a difference by donating a lifesaving “Easter basket” – a specialized field kit filled with tactical medical supplies that will be delivered to Ukraine’s defenders. Please visit theUniteWithUkraine.com website to make a lifesaving donation.

On behalf of my family and the Ukrainian World Congress, I wish you and your loved ones a Blessed Easter.

Christ is Risen! Ukraine too shall Rise!

Paul Grod,
UWC President

UWC Easter Greetings and Call for Support 2023 - YouTube

 

ВИШОЛ НОВИ «ГЛАС СОЮЗУ»

Нови Сад – Тих дньох вишло з друку двочисло 25 и 26 «Гласa Союзу» хтори видава Союз Руснацох Українцох Сербиї.
Найновше число приноши напис о VII Конґресу СФУЛО хтори у авґусту прешлого року першираз отримани за гранїцами України у Новим Садзе, у Сербиї. Ту и два обсяжни тексти о наградох хтори достали члени руководства Союзу Йоаким Грубеня – награда городу Бардейова у Словацкей и Велимир Паплацко – награда Здруження Лемкох зоз Ґорлицох о очуваню традициї предкох на ювилейним 40. фестивалє «Лемковска ватра» у Ждинї, у Польскей.
Дюра Латяк написал приказ о пейц томох зборнїка Славка Бурди зоз Заґребу о живоце Українцох у Горватскей. Ту и тексти о госцованю наших КУД-ох на фестивалох Руснацох и Українцох по Европи, после епидемиї корони и дворочней паузи.
Ексклузивно обявюєме виривки зоз моноґрафиї «100-рочнїца Фодбалского клуба Русин» зоз Руского Керестура, хтору написал Йоаким Грубеня.
Ту и написи о акцийох членох Союзу и його роботи у прешлим 2022. року.
Вихаснуйце Вельконоцни швета достац часопис «Глас Союзу» и пречитац го под час нїх.

В. Паплацко

 

Винчованка Националного совиту українскей националней меншини з нагоди 17. януара Националного швета Руснацох у Сербиї

 

САВЕЗ  РУСИНА  УКРАЈИНАЦА  СРБИЈЕ
21 000 – Нови  Сад
Ул. Јована  Суботића  8
Дана 01. 01.  2023.  године

 

ИЗВЕШТАЈ  О  РАДУ  ЗА  2022.  ГОДИНУ

Током  2022.  године  урађено  је  следеће :

  1.  Дана  01.  03.  2022.  године  послана  је  подршка  амбасади  Украјине  у  Београду  поводом  агресије  Руске  Федерације  на  Украјину.
  2. Дана  11.  06. 2022.  године  одржан  је  сусрет  украјинских  и  русинских  организација  Србије   са  новоименованим  амбасадором  Украјине  у  Београду  Володимиром  Толкачом. На  сусрету  је  била  и  делегација  Савеза  Русина  Украјинаца  Србије  у  саставу  Богдан  Виславски , Велимир  Паплацко , Петро  Закамарок, Јаким  Хрубења  и  Соња  Паплацко .
  3. Дана  17.  јуна 2022.  године, у  суорганизацији  са Удружењем  жена "Олорија" из  Ђурђева, одржано  је  литерарно  вече  са  песником  Ристом  Тривуновићем  из  САД, где  је  презентирана  његова  књига "Са  пјесмом  до  снова".
  4. Дана   01.  јула  2022.  године у  Бардејову ( Словачка )  члану  председништва  Савеза  Јоакиму  Хрубењи  додељена  је и  уручена   "Награда  градоначелника  Бардејова за  2020.  годину" а  у  знак  поштовања  и  признања  за  заслуге   за  развој  града  Бардејова. Награду  је  уручио  лично  градоначелник  Борис  Ханушчак.
  5. Дана  22, 23.  и 24.  јула 2022.  године одржан  је  фестивал "Лемковска  Ватра" у  месту  Ждиња ( Пољска ) . На  фестивалу  су, између  осталог , учествовали  и  КУД  "Тарас  Шевченк"  из  Ђурђева  и  КУД  "Калина" из  Инђије. Била  је  присутна  и  делегација  Савеза  у  саставу  Богдан  Виславски, Закамарок  Петар, Чапко  Тарас, Леона  Виславски  и  Милош Богданов. Подпредседнику Савеза Паплацко Велимиру је том приликом додељена  плакета "Од  наших  предака"   од  стране  Удружења  Лемка  из  Горлица  ( Пољска ) .
  6. Дана   30.  и 31.  јула  одржан  је  фестивал  у  Свиднику ( Словачка ) у  организацији  Савеза  русина – украјинаца  Словачке. На  фестивалу  је  наступио  солиста  Петро  Закамарок. Била  је  присутна  и  делегација  Савеза  у  саставу Богдан  Виславки , Петро  Закамарок  и  Леона  Виславски, а  који  су  посетили  и  изложбу  слика  фотографа  Ладислава  Цупера.
  7. Одржан је  конгрес  СФУЛО ( Светска федерација украјинских  лемковских  удружења )  дана 20. августа  2022. године  у  Новом  Саду . Том  приликом  је  изабран  нови  председник  СФУЛО  и  то дипл.  инг.  Марко  Ховански  из  САД. За  подпредседника  је  изабран дипл. правник   Богдан  Виславски  из  Србије. Прихваћена  је  Резолуција  поводом  агресије  Руске  Федерације  на  Украјину.
  8. Дана  20. августа  2022.  године  делегати  СФУЛО  и  чланови  Савеза  су  присуствовали  служби  у   цркви  Петра  и  Павла  у  Новом  Саду , а  након  тога  је  организовано  заједничко  дружење  у  клубу  РКЦ  у  Новом  Саду.
  9. Дана  21.  августа  2022.  године  делегати  СФУЛО  и  чланови  Савеза  посетили  су  Руски  Крстур , где  су  се  срели  са  представницима  Дома  културе, те  су  били  присутни  на  служби  у катедралној  цркви "Епархија  свети  Никола". Након  службе , положен  је  букет  цвећа  на  гроб  владике  Дионизија  Њарадија, те  је  организован  сусрет  са  представницима  црквеног  одбора.
  10. Дана  21. августа  2022.  године  делегати  СФУЛО  и  представници  Савеза  су  посетили  споменик  Тараса  Шевченка  у  Новом  Саду , а  након  тога  су  били  присутни  на  фестивалу  "Най  ше  нє  забудзе"  у  Ђурђеву.
  11. Дана  22.  aвгуста  2022.  године  делегати  СФУЛО  и  чланови  Савеза  посетили  су  Завод  за  културу  војвођанских  Русина. Осим  представника  Завода , сисрету  су  присуствовали  и  представници  Националног  савета  Русина, Завода  за  издавање  уџбеника и НИП  Руске  слово.
  12. Дана  06. 11. 2022.  године  у , у  сарадњи  са  хором  "Пасторала" из  Жабља ,  одржан  је  концерт  поводом  дана  Жабља - Митровдана. На  концерту  су  учествовали  хор  "Пасторала", певачка  група  "Василис" из  Ђурђева и  певачка  група "Дуброва" из  Зубног, Република  Словачка.
  13. Дана  07.  11.  2022.  године , у  сарадњи  са  КУД "Тарас  Шевченко" Ђурђево, одржан  је  концерт  у  Ђурђеву  где  је  наступила  певачка  група "Дуброва" из  Републике  Словачке  и  где  су  чланови  Удружења  "Олорија" извели  скеч  посвећен  изборима  за  националне  савете  у  Србији.
  14. Дана  12.  и  13.  новембра  у  Бардејову  и  Прешову ( Словачка )  одржан  је  фестивал  "Маковицка  струна" . На  фестивалу  је  учествовао  соло  певач  Михајло  Будински  из  Куцуре, као  представник  Србије.
  15. Дана  12.  и  13.  новембра  2022.  године  у  Инђији  су  одржани " Дани  украјинске  културе". На  манифестацији  је  узела  учешће и  соло  певачица  Ана  Римар  - Симуновић.
  16. У  сарадњи  са  Кабинетом  министара  Украјине , обезбеђене  су  дотације  Дому  културе Руски  Крстур  за  фестивал "Червена  ружа" (1.000,00  УСД ) ,  РТВ  Војводина за  програм  на  украјинском  језику  (1.000.00  УСД ) и  РТВ  Инђија  за  програм  на  украјинском  језику (1.000,00  УСД ).
  17. У  сарадњи  са  амбасадом  Украјине  у  Београду  сакупљана  је  материјална  помоћ  за  особе  које  су  настрадале  због  агресије  Русије  на  Украјину. Сакупљана  је  помоћ  у  виду  хране, одеће, обуће, лежајева, мадраца  и  слично. У  прикупљању  помоћи  помагала  је  грко- католичка  црква , КУД  " Петро  Кузмјак" Ново   Орахово, КУД "Карпати" Врбас, грађани  Шида, Бикић  Дола, Новог  Сада, Руског  Крстура, Ђурђева, Жабља и други.
  18. Редовно  је  одржаван  сајт  Савеза  rusuk.org .
  19. Одржавани  су  редовни  контакти  са  Светским  Конгресом  Украјинаца  са  седиштем  у  Бриселу , са  Европским  Конгресом  Украјинаца  и  СФУЛО ( Светска  федерација  украјинских  лемковских  организација ) из  Лавова.
  20. Одржавани  су  редовни  контакти  са  Савезом  русина–украјинаца  Словачке , са  Обједањом  лемка  у  Пољској,  Товариством  Лемкившчина у  Украјини,   са  организацијама  Лемка  у  Хрватској, САД , Канади,  те са  Удружењем  Гуцула  Украјине из  Ужгорода, итд.
  21. Одржавани  су  редовни  контакти  са  Националним  саветом  Русина  Србије, Заводом  за  културу  Русина, те  са  ансамблима  Русина  и  Украјинаца  у  Србији.
  22. Одржавани  су  редовни контакти  са ТВ  Нови  Сад, Радио  Нови  Сад, НИП "Руске  слово" итд.

ПРЕДСЕДНИК  САВЕЗА
Богдан  Виславски

 

Жадаме Вам и Вашим найблїзшим щешлїви и весели Крачунски и Новорочни швета, вельо здравя и радосци и успишни Нови 2023. рок!

 

Привітання з Різдвом Христовим та Новим роком

КОНҐРЕС СФУЛО У НОВИМ САДЗЕ

СФУЛО то скрацена назва за Шветову федерацию українских лемковских орґанизацийох хтора обєдинює українски и лемковски орґанизациї зоз України, ЗАД, Канади, Польскей, Словацкей, Сербиї и Горватскей.
У тей хвильки субєкти СФУЛО : Всеукраїнське товариство «Лемкивщина», Орґанизация «Оборони Лемковщини» зоз ЗАД, Здруженє Лемкох Канади, Здруженє Лемкох Польскей, Союз Русинох-Українцох Словацкей, Союз Руснацох Українцох Сербиї и УКПТ «Кобзар» Заґреб з Горватскей.
Остатнїх рокох ше у роботи тей орґанизациї зявели проблеми, перше пре пандемию ковида 19, а друге и пре початок воєней аґресиї Русиї на Україну и нєсподзивану шмерц предсидательки орґанизациї Ярослави Галик, скорей законченя мандата на месце предсидательки.
Робота 7. Конґресу СФУЛО почала и одвивала ше по плану. Делеґати пришли зоз шицких жемох членох лєбо даєдни участвовали у роботи Конґресу онлайн, прето же ше Конґрес директо прейґ интернет платформи преношел до цалого швета.
Зоз Конґресом руководзело роботне предсидательство у хторим були: Боґдан Виславски и Соня Паплацко зоз Сербиї и Марко Говански и Петро Косцелюк зоз ЗАД.
Марко Говански, як єден зоз двох подпредсидательох, гварел же ше Конґрес отримує кажди пейц роки, же обставини тераз чежки за роботу алє найважнєйше же ше и у таких зложених часох зоз роботу предлужує. После подношеня звитох о роботи своїх орґанизацийох зоз жемох одкаль приходза, делеґати приступели вибору нового предсидателя. Нови предсидатель постал Марко Говански зоз єдногласну одлуку делеґатох. Вибрани и єден од трох подпредсидательох, а то Боґдан Виславски, предсидатель Союзу Руснацох Українцох Сербиї. Други двоме подпредсидателє буду вибрани на наиходзацих схадзкох Предсидательства СФУЛО у наиходзацим периодзе.

БИОҐРАФИЯ НОВОГО ПРЕДСИДАТЕЛЯ СФУЛО

Марко Говански народзени 23. авґуста 1972. року у Йонкерсу, держава Ню Йорк у фамелиї Стефана Гованского зоз Ждинї и Мариї-Надїї Лозиняк зоз Смерековцу, хтори емиґровали до ЗАД шейдзешатих рокох прешлого вику.

Член Здруженя українскей младежи (СУМ) и парохиян Українскей Католїцкей Церкви св. Михайла.

Пасионовани спортиста, бавел за фодбалски клуб «Йонкерс Крилати» и гокеяшски клуб «Нюйоркски Козаки» и окончовал длужносц спортского функционера у Українскей спортскей централи Америки и Канади (УСЦАК).

Марко закончел стредню школу у Вилтону, держава Конетикат и закончел основни студиї инжинєринґу на Гарвардским универзитету, дзе бул предсидатель Асоцияциї українских студентох. После законченя Коледжу Марко препровадзел єден час у Дрогобичу (Україна), дзе бавел на полупрофесийней основи фодбал, а после врацаня почал свою професийну кариєру на розвою медицинских апаратох за познати компаниї, як цо то: Джонсон и Джонсон (Johnson & Johnson), Медтроник (Medtronic), Страйкер (Stryker) и нє так давно Бристол Миерс Скуиб (Bristol-Myers Squibb). Вон тиж так ма титулу маґистра зоз бизнис администрациї на Нюйоркским универзитету.

Тераз Марко жиє у Баскинґ Риджу, держава Ню Джерси зоз свою супругу Марию и двоїма дзецми, Надїю (11 роки) и Николасом (7 роки).

Вон предсидатель Орґанизациї Одбрани Лемковщини Америки (ООЛ) од 2013. року, а тиж так активно сотрудзує зоз другима локалнима українскима орґанизациями, як цо: Українско-америцки културни центер зоз Ню Джерсию (UACCNJ), Українски Конґресни Комитет Америки (УККА), спортски клуб «Чарноморска сич» и парохия св. Йоана Крестителя у Нюарку, держава Ню Джерси.

На Конґресу принєшена и його Резолуция у хторей ше оддава припознає предсидательови Сербиї же потримал териториялни интеґритет України у войни зоз Русию и послал помоц тей унєщесценей жеми.
На Конґресу були присутни предствавителє АПВ, локалней самоуправи городу Нового Саду, амбасадор України у Сербиї Володимир Толкач и аташе за културу українскей амбасади Дарина Гариб, предсидатель Националного совиту Руснацох Борислав Сакач и директоре НВУ «Руске слово» др Борис Варґа и Заводу за културу войводянских Руснацох Саша Сабадош, Гелена Папуґа була зоз Заводу за видаванє учебнїкох Войводини, а Катедру за руски язик и литературу представял пок. др Янко Рамач.
Роботу Конґреса привитали у мено Шветового конґресу Українцох Павло Ґрод, а присутним на Конґресу ше обрацел и пожадал успишну роботу подпредсидатель Европского конґресу Українцох Мирослав Гочак.
После законченей соботовей роботи госци зоз домашнїма пошли до Дюрдьова на Фестивал «Най ше нє забудзе».
Внєдзелю, учашнїки Конґресу нащивели Руски Керестур, дзе их барз крашнє приял о. Владислав Варґа, керестурски парох и поуказовал им храм св. оца Миколая, и простор дзе поховани нашо владикове у истим храме. Пополадню госци ше врацели до Нового Саду, нащивели памятнїк Тараса Шевченка и були госци на вечаршей Служби Божей у грекокатолїцкей церкви св. апостолох Петра и Павла. После Служби були госци РКЦ, дзе ше дружели зоз членами Союзу и їх госцами.
Пондзелок предполадньом  госци нащивели у Новим Садзе НВУ «Руске слово» и Завод за културу войводянских Руснацох,  дзе их прияли у мено тих институцийох членїца УО «Руского слова» Татяна Симунович, у мено Националного совиту Руснацох Борислав Сакач, а у мено Заводу Саша Сабадош. Гелена Папуґа їх прияла у мено Заводу за видаванє учебнїкох, а шицки вони нашим госцом порихтали пакецики наших виданьох. После тей нащиви госцох на драгу випровадзел предсидатель Союзу Руснацох Українцох Боґдан Виславски.
В. Паплацко

Текст у рубрики Руснаци у швеце у Руским християнским календаре за 2023. рок

 

Текст превжати зоз Руского слова и Рутенпресу: https://www.ruskeslovo.com/visol-ruski-hristianski-kalendar

Вишол Руски християнски календар за  2023. рок

автор М. Шанта 10. децембер
НОВИ САД – Тих дньох зоз друку вишол Руски християнски календар за 2023. рок. 
И того року, Календар ше зявює як заєднїцке виданє НВУ „Руске слово” и Християнского часопису „Дзвони”. Обсяг му 237 боки.
Календар отвераме зоз владикову статю о 20-рочнїци од снованя Апостолского еґзархату, а вец идзе интервю зоз предсидательом Националного совиру Руснацох Бориславом Сакачом у хторим ше резимує робота Совиту у предходним мандату. Иван Сабадош пише о кадрових и других пременкох по наших културно-уметнїцких здруженьох цо ше случели у року за нами, а после пандемиї корони хтора охабела тирваци шлїд на нашей култури. Академик Юлиян Тамаш, снователь Катедри за руски язик и литературу пише о главних моментох у розвою Катедри, односно Одсека за русинистику. Проф др Дюра Гарди пише о живоце и дїлу професора Янка Рамача хтори нас охабел у тим року, а иншак, бул стаємни сотруднїк Руского християнского календара. Сторочнїцу од першей рускей ґраматики Гавриїла Костельника зоз пригодну статю означує Блажена Хома Цветкович.
У рубрики Духовни живот зоз пригоднима статями ше зявюю о. Владислав Варґа, о. Юлиян Рац, о. мр Дарко Рац, о Владимир Еделински Миколка, ш. Михаїла Воротняк, о Владимир Медєши и Марко Туцаков. Надалєй у Календаре можеме читац статю Мр Славомира Олеяра, вец литературни прилоги наших писательох Владимира Кирди Болхорвеса, Михала Рамача, Олени Планчак-Сакач, Владимира Кочиша, Агнети Костелник Балатинац, о. Михайла Гардия и Ивана Лїкара. Статю о Конґресу СФУЛО у Новим Садзе пише Велимир Паплацко, а о културних подїйох у Горватскей пише Агнета Костелник Балатинац.
Надалєй, у Календаре читаме статї з обласци психолоґиї Мирона Горняк Кухара и Ирини Бачич, а у рубрики Дом и фамелия Славица Фейса пише о фамелия Римар зоз Нового Саду, а през бешеду зоз Меланию Римар, длугорочну редакторку „Заградки” и писательку.
У рубрики Польопривреда и економия Мартица Тамаш пише о досягох наших визначних поднїмательох, Силвестерови Полдругови, Данилови Сакачови и Владимирови Сабадошови. Шлїдзи рубрика Здогадованя у хторей обачуєме барз вельке число умартих, а о спортских збуваньох у нашей заєднїци статю подписує Александар Паланчанин. Зоз гуморесками ше зявюю Славимир Шанта, Серафина Макаї, Силвестер Макаї и Владимир Дудаш.
Календар по цени од 500 динари мож купиц:
У Новим Садзе на адреси Футожска 2, на трецим поверху, каждого роботного дня од 9 по 14 годзин, информациї на телефон 021/6613-697. Тиж так, на киоску Грекокатолїцкей церкви св. апостолох Петра и Павла, на углє Милетичовей и Йована Суботича у Новим Садзе.
У Руским Керестуре у будинку дакедишнєй Друкарнї на другим поверху, информациї на телефон 025/703-311, каждого роботного дня, од 9 по 13 годзин и на парохиї.
У Коцуре у Кнїжкарнї „Анни”, на адреси Ошлєбодзеня 5б (прейґ драги Школи) и на телефон моб: 062 85 10 341 и на парохиї.
У Шидзе при колпортерови Владимирови Гарвильчакови, на адреси Саве Шумановича 129а и на телефон моб: 062 44 09 74.
У Дюрдьове при Звонкови Салаґови (Светозара Милетича 25, 021/838-055);
У Вербаше при Миронови Нярадийови (Сивч Йовґена 86, 064/120-2607); 
У Кули при Елемирови Мудрого (Блок 6/а, 025/721-404);

 

ВИШОЛ 24. ТОМ „ЕНЦИКЛОПЕДИЇ СУЧАСНЕЙ УКРАЇНИ”

РУСНАЦИ У НАЙЗНАЧНЄЙШЕЙ УКРАЇНСКЕЙ ЕНЦИКЛОПЕДИЇ

Стредком новембра, и попри чежкей войновей ситуациї, у Києве вишoл порядни, 24. том „Енциклопедиї сучасней України”, у котрим, як и у предходних 23 томох, представени статї о рижних сферох живота и познатих дїячох култури Руснацох и Українцох Сербиї/Югославиї. До найновшого тому вошли одреднїци на букву О, та медзи нїма Яким Олеяр, Янко Олеяр, Любица Отич, о. Петро Овад и историйно-ґеоґрафске поняце Осєк.
„Енциклопедия сучасней України” (ЕСУ) – то вецейтомне енциклопедичне виданє (алфавитна енциклопедия) о України у шицких oбласцoх од початку XX столїтия до терашньосци. Вона облапя шицки сфери живота и указує материялни и общекултурни вредносци, створени як на українских жемох, так и у українскей дияспори.
„Енциклопедия сучасней України” заєднїцки проєкт Институту енциклопедичних виглєдованьох Националней академиї наукох України и Наукового товариства „Шевченко”.
Од початку твореня енциклопедиї визначну улогу у составяню списку гаслох и писаню статьох о литератури Руснацох Сербиї мал член-кореспондент НАН України, доктор филолоґийних наукох Олекса Мишанич.
Аторе статьох у енциклопедиї по тераз були: о. др Роман Миз, академик Микола Мушинка, Дюра Латяк и Микола М. Цап. Од тринастого тому ґу писаню статьох за енциклопедию приключела ше кандидат историйних наукoх Наталия Стаценко з Києва.
У видрукованих 24 томох описани историйно-ґеоґрафски поняца (Бачка, Банат, Беоґрад, Войводина, Коцур), релиґийни живот (Крижевска епархия), а тиж дати вельо мена познатих дїячох литератури, релиґийного, културного и дружтвеного живота Руснацох и Українцох Сербиї.
Литература представена зоз статями о Мафтейови Винайови, Ирини Гарди-Ковачевич, Штефанови Гудакови, Миронови Канюхови, Михайлови Ковачови, Владимирови Кирдови, Миронови Колошняйови, Осифови Костельникови, Владимирови Кочишови, Евґенийови Кочишови и других.
У ЕСУ представени статї-персоналиї о Гавриїлови Костельникови, владикови Дюрови Джуджарови, о. Дюрови Биндасови, о. Максимилиянови Буїлови, владикови Гавриїлови Букаткови, владикови Йоакимови Гербутови, науковцох Стеванови Константиновичови, Миколови М. Кочишови, публицистох Миронови Жирошови и Владимирови Костелникови, композиторови Иванови Ковачови, скулпторови Евґенови Кочишови, шпивачки Ирини Давосир Матанович, ґлумцох Драґенови Колєсарови и Ирени Колєсар, дружтвених дїячох Дюрови Варґови, Федорови Колєсарови, спортскому дїячови Яшови Баковови и других.
Вельку увагу составяче ЕСУ указую питаньом библиоґрафского ушореня статьох. По правилу, кажда статя по концу ма литературу. Статї-персоналиї маю фотоґрафиї, а други статї одвитуюци илустрациї.
Електронску верзию ЕСУ мож найсц на адреси: http://esu.com.ua/

М. М. Цап     

 

ДРУГИ О НАС

Превжате зоз тижньових новинох «Руске слово»

https://www.ruskeslovo.com/kapka-po-kapku-zivot-odceka/

АНАТОМИЯ НАШОГО ЧАСУ БЛОҐИ
Капка по капку живот одцека

У чаше кед нас жимни витор и шнїг уженю до цеплих хижох и наженю же бизме дацо читали лєбо писали, ми, старши ґенерациї, углавним сумируєме цо зме зробели у року хтори помали остава за нами. Кед помали заґажиме до децембра, вец звичайно, нє обовязно, треба подцагнуц смужку и сумировац резултати за рок цо помали преходзи. Треба визначиц тото цо зме зробели, алє и призначиц тото цо остало за наиходзаци период. И док тото робиме, часто себе поставяме питанє чи зме мало, чи вельо зробели. Найчастейши одвит на тото питанє же зробене кельо зробене, а кельо нам ище остало, анї сами нє знаме. То присутне окреме тераз после корони, хтора у прешлих двох рокох руйновала шицки нашо плани и чули зме найчастейше – дай лєм даяк тото чудо прежиц, та вец увидзиме як будземе далєй зоз гевтима хтори тиж зоз нами прежию пандемию. А велї зоз наших шорох ю нє прежили, до чого ше можеце прешвечиц кед нащивице наш сайт Союзу Руснацох Українцох Сербиї.
Слово о нашим здруженю гражданох Союзу Руснацох Українцох Сербиї, хтори праве у пандемиї наполнєл 30 роки иснованя и успишней роботи кед слово о Руснацох и Українцох у Сербиї. После 90-их рокох прешлого вику, кед зме знова остали подзелєни як и бувша Югославия, у хторей зме зоз нашима предками жили вецей як седемдзешат роки, а вецей як 270 роки на тих просторох у Панонскей ровнїни, дзе нашо предки зоз Карпатох пришли под час владаня царици Мариї Терезиї у Австро-Угорскей.
Яку тота часц народу кед ше приселєла до долнїх крайох мала судьбу, як и царство у хторим жила? Препадали царства, а зоз їх препасцу и народ хтори пришол зоз Карпатох оставал у новонастатих державох, лєбо найчастейше глєдал нови териториї за свой нови живот, а то найчастейше були: ЗАД, Канада, жеми Южней Америки, алє и Австралия и Нови Зеланд. Там ше вони у двох-трох ґенерацийох успишно асимиловали з тамтейшима народами. Правда, у тих жемох и нєшка жию їх нашлїднїки, алє тераз нє як Руснаци, алє як їх потомки, хтори найчастейше вецей национално нє свидоми як цо були їх предки.
Тельо о гевтих цо пошли, а цо ше случело з нами хтори зме остали на териториї штреднєй Европи и прежили шицко цо ше ту случовало у 19, 20. и на початку 21. вика. Були то хороти – куґа, тифус, войни – Перша и Друга шветова и война 90-их рокох на просторох бувшей Югославиї и на Балкану. И як зме прешли? Одвит би бул – як боси по церню. Вше худоба плаци рахунок зоз своїма главами, та так було и у прешлим вику. Число нас, меншинох, ше зменшовало кед слово о жительстве.  Того року бул Попис, можеме обчековац же його резултати буду подобни як и резултати зоз прешлого Попису, а то значи же число меншинских народох, та и Руснацох и Українцох будзе менше.
Початок того року бул после двох рокох пандемиї як кед ше чловек знова учи ходзиц. Дакус зме ше зрадовали же прешло єдно зло, а воно пришло друге. У фебруару почала война у України зоз нападом Русиї на тоту суверену жем на востоку Европи. Док тото пишем, война ище вше тирва. Кельо єст жертви и на єдним и на другим боку, нїхто точно нє зна. Зна ше же число потераз сцекнутих зоз України коло 10 милиони, а то углавним жени зоз дзецми. Кельо ше зоз нїх враци назад док ше закончи война, увидзиме.  А хто сцека од доброго? Сцека ше лєм од зла хторе кружи над восточну Европу.
Алє история ше на просторох України повторює. Треба ше здогаднуц часох зоз 1939. року кед вецей як сто члени Театру „Нова сцена” зоз Хусту зоз своїм руководительом Юрийом Шереґийом и предсидательом Карпатскей України о. Авґустином Волошином сцекли прейґ Румуниї и застановели ше на гранїци Кральовини Югославиї, а вец их до своїх домох прияли Руснаци у Руским Керестуре, Шидзе и других местох. Приповедка иста як и тераз, лєм теди бул други аґресор.
По початку терашнєй войни, Союз ше анґажовал на збераню помоци загроженим и у догварки зоз Амбасаду України у Сербиї послата вецей раз помоц загроженим у України. Велї члени Союзу ше уключели до ратованя своїх дзецох и родзинох хтори жили у України после свойого школованя на хторе их послал Союз Руснацох Українцох Сербиї/Югославиї. Союз ше анґажовал и коло ратованя приятельох зоз України од хторих ше даєдни нєшка находза у Сербиї, а даєдни предлужели драгу до жемох Европскей униї, ЗАД и Канади. Союз мал контакти и зоз Комесариятом за вибеженцох Сербиї, прейґ хторого оможлївене змесценє и пребуванє вибеженцом зоз України у Враню о державним трошку, як помоц держави Сербиї гражданом України. Пре войну и новонастату ситуацию у нас велї плани роботи Союзу спадли до води.
Заш лєм посилали зме ансамбли на фестивли фолклору до иножемства – на 40. Фестивал „Лемковска ватра” у Ждинї у Польскей путовали аматере КУД „Тарас Шевченко” зоз Дюрдьова и УКПД „Калина” зоз Индїї. На фествалу у Свиднїку у Словацкей госц бул Петро Закамарок, шпивач зоз Индїї. На 48. Фестивалу „Маковицка струна” у Бардейове госц бул шпивач Михайло Будински зоз Коцура.
Найважнєйше цо зробел у тим року Союз Руснацох Українцох Сербиї то же бул домашнї 7. Конґресу СФУЛО (Шветова Федерация Українских Лемковских Орґанизацийох) у Новим Садзе, на хторим вибрани нови предсидатель тей орґанизациї Марко Говански зоз ЗАД, а за єдного з трох подпредсидательох орґанизациї вибрани Боґдан Виславски, предсидатель Союзу Руснацох Українцох Сербиї. За орґанизацию 7. Конґресу СФУЛО Союз достал похвали од шицких учашнїкох Конґресу зоз шицких жемох, а и од самого предсидателя.

автор В. Паплацко 11. децембер 2022
Становиска висловени у тим тексту виключно авторово и нє вше одражую ушорйовацку политику новинох „Руске слово”.

ДРУГИ О НАС

Тексти превжати зоз Рутенпресу и Руского слова

https://www.ruskeslovo.com/umar-janko-kis/

In memoriam

Умар Янко Киш (1942-2022)


НОВИ САД – Нєшка, 1. децембра, у Новим Садзе умар наш длугорочни заступнїк „Руского слова”, вельки любитель историї своїх предкох и почитователь руснацтва, Янко Киш.
Народзени є 13. януара 1942. року у Дюрдьове дзе закончел основну школу, а стреднє образованє предлужел у Новим Садзе. Скоро двацец роки робел як висококвалификовани електричар у „Автоматики” у Петроварадину, а потим у Войводянским музею и Нафтней индустриї Сербиї.
Накадзи пошол до пензиї анґажовал ше у заступнїцтве виданьох „Руского слова” – кнїжкох, Календара „Шветлосци”, касетох и дискох, а єднак так и и збераня предплатнїкох за новини и часописи. Нє булa то лєм звичайна пензионерска робота, йому тота робота, гоби, були и мисия. Кажда наша манифестация, фестивал або културна подїя по наших местох, нє прешла а же би ше Янко на нєй нє зявел. И так скоро 20 роки.
Останє запаметани як приязни чловек хтори ше з нашима людзми любел стретац, порадзиц, побешедовац… Познате же любел и путовац, та зоз супругу Ану, з хтору на початку того 2022. року преславел 60-рочнїцу заєднїцкого живота, писал у наших новинох статї о путованю по Чарним морю и Днїпре, на даскельо заводи обишол наш стари край – Горнїцу, а до свойого обисца часто примал госцох зоз тих крайох.
Янко Киш бул длугорочни секретар Союзу Руснацох Україинцох Сербиї, а на вецей заводи и член Церковного одбору парохиї св. апостолох Петра и Павла у Новим Садзе.
Хованє будзе наютре, 2. децембра, на 13 г. у Дюрдьове.
Вичная памят!

автор С. Фейса 1. децембер 2022 

ДРУГИ О НАС

"Нове житя" число 8, 24. април 2020. рок

Нащива Союзу Русинох Українцох Републики Словацкей у Сербиї, Войводини.


 

Двотижньово новини "Нове житя", число 23.

https://ukrsvit1.com.ua/wp-content/uploads/2022/11/NZh2022-23.pdf

"Другим гостем у програмі пісенного свята «Маковицька струна» був Михайло Будинський з Воєводини, виступ якого став можливим на основі довгорічної партнерської співпраці між Союзом русинів-українців Словацької Республіки і Союзом русинів українців Сербії."
Мирослав ІЛЮК


Двотижньово новини "Нове житя", 9. септембер 2022.  

ДРУГИ О НАС

РУТЕНПРЕС

https://www.ruskeslovo.com/mihajlo-budinski-na-festival-makovicka-struna/

МИХАЙЛО БУДИНСКИ НА ФЕСТИВАЛУ „МАКОВИЦКА СТРУНА”

автор д. будински 16. новембер 2022

БАРДЕЙОВ/ПРЕШОВ (СЛОВАЦКА) – Прешлого викенду, 12. и 13. новембра, у Бардейове и Прешове у Словацкей отримани 48. Фестивал народней шпиванки „Маковицка струна” на хторим участвовал и Михайло Будински зоз Коцура.
По двох рокох павзи, орґанизаторе зоз вельку радосцу робели на реализациї фестивалу у котрим участвовали виводзаче од 7 по 77 роки, котри одшпивали 28 народни руско-українски шпиванки. На централней манифестациї ше представели шпиваче, солисти, дуети и триа котри пред тим прешли през квалификациї, та наступели побиднїки седем реґионалних смотрох Прешовского и Кошицкого краю.
Перши два концерти централней програми отримани 12. новембра у спортскей гали у Бардейове. На концерту жири и публика мали можлївосц гласац, а на другим, централним концерту, котри виведзени пред вельким числом нащивительох, преглашени побиднїки у рижних катеґорийох. Фестивал отворел предсидатель Централней ради Союзу Русинох-Українцох Словацкей, Павло Боґдан.

На „Маковицкей струни” наступели и госци зоз України и Сербиї. Зоз України наступел шпивацки трио „Роксана”, а зоз Сербиї наш познати шпивач Михайло Будински, хторого на фестивал послал Союз Руснацох Українцох Сербиї. Михайло одшпивал штири свойо шпиванки, котри витворел вєдно зоз свою супругу Тат’яну Будински-Дротар. Публика зоз моцним аплаузом привитала госцох и препознала їх шпиванки.
Исти концерт, внєдзелю пополадню, повторени у Прешове, у Театру „Йонаш Заборски” у котрим були коло 800 нащивителє. Побиднїки тераз представени уж як лауреати. Фестивал орґанизовал Союз Русинох-Українцох Словацкей Републики, город Бардейов, Прешовски самоуправни край, Прешовски Театер Йонашa Заборскoго и даєдни орґанизациї и институциї култури з Бардейова.

ОТРИМАНИ  "ДНЇ  УКРАЇНСКЕЙ  КУЛТУРИ"

Традицийна  манифестация  "Днї  українскей  култури", котру  каждого  року  орґанизує  КУД  "Калина" з  Индїї  отримана  и  того  року  дня  12.  и  13.  новембра.
Першого  дная наступели  КУД "Калина" з  Индїї, КУД  "Коломийка" зоз  Сримскей  Митровици , КУД  "Соко" з  Индїї  и  солисткиня  Ана  Римар – Симунович  з  Нового  Саду. На  манифестациї  були  присутни  предсидатель  Националного  совиту  Українцох  Микола  Ляхович,   треци  секретар  амбасади  України  у  Београду  Дарина  Гариб  и  делегация  Союзу  Руснацох  Українцох  Сербиї.
Другого  дня  на  манифестациї  наступели  КУД "Калина" з  Индїї  и  КУД  "Соко" з  Индїї . Од  почесних  госцох  були  присутни  амбасадор  України  у  Београду  Володимир  Толкач  и  делегация  Союзу  Руснацох  Українцох  Сербиї.
Манифестация  отримана  у  приватней сали  предсидателя  КУД "Калина"  Петра  Закамарока прето  же  сала  Дома  култури  у  Индїї , дзе  ше  традицийно  орґанизує  тота  манифестация , була  завжата.

Боґдан  Виславски 

In memoriam

ДЮРА ЖИЛНИК (1932–2022)

У Новим Садзе, 28. септембра 2022. року, у 90. року живота умар Дюра Жилник, дипломовани економиста и дружтвено-културни роботнїк.
Дюра Жилник народзени 17. априла 1932. року у Коцуре. Основну школу закончел у родзеним валалє, а у Вербаше почал ходзиц до Ґимназиї, у тедишнїх чежких войнових часох (1944-1945), алє Ґимназия теди престала з роботу. Пре тото ше уписує до першей Рускей ґимназиї з интернатом у Руским Керестуре, хтора почала робиц у фебрару 1945. року, дзе закончел два класи, а вец ше преселєл до Нового Саду, дзе предлужел школованє у Стреднєй економскей школи, котру закончел 1951. року. Кратки час робел у Цукровнї „Бачка” у Вербаше, у сектору рахунководства, а по одслуженю войска почал робиц у Народней банки Югославиї у Кули и Вербаше, дзе робел вецей як 5 роки.
Дипломовал на Високей економскей школи у Беоґрадзе 1958. року, и потим робел у Земледїлскей задруґи у Коцуре, як шеф рахунководства, полни штири и пол роки. Потим 1962. року преходзи до Нового Саду, дзе роби у Комуналней банки Нови Сад, як фахови службенїк за кредитованє у польопривреди, дзе робел до 1968. року. Истого року преходзи до Люблянскей банки Нови Сад, дзе бул поставени як фахови сотруднїк за финансованє и кредитованє вельких подприємствох и индстрийних комбинатох. У Банки ше тих рокох случовали вельки пременки – трансформациї у дїлованю у котрих директно участвовал, а окреме на обучованю младих кадрох за нови методи кредитованя у шицких обласцох дружтвеного живота. У 1979. року є поставени за инспектора у дирекциї тей Банки, дзе робел до конца мандата. Ту бул активни и у Союзу синдикатох, дзе бул предсидатель орґанизациї, за цо є окреме наградзени за програмски финансийни елаборати и нормативни акти у Банки. До пензиї пошол 1. децембра 1993. року.
Дюра Жилник бул активни и у дружтвено-културним живоце Руснацох у Новим Садзе, дзе бул анґажовани у тедишнїм КПД „Максим Горки” вєдно з тедишнїм директором Дюром Грубеньом и другима. Теди з хором руководзел дириґент Ириней Тимко, котри мал замерковани наступи на фестивалох у Руми, Руским Керестуре, Банялуки и Свиднїку. У КПД „Максим Горки” Дюра Жилник бул кнїжководитель и касир од 1967. до 1977. року, як одвичательна особа за финансиї.
У Свиднїку, на Святу култури Русинох-Українцох Чехословацкей, 21. юния 1967. року, участвовал як член делеґациї Руснацох з Югославиї (вєдно з Дюром Грубеньом, Иринейом Тимком и Мироном Жирошом), кед догваряне будуце културне сотруднїцтво, цо були початни крочаї, з котрима створени обєктивни условия за успишну роботу з нашима сонароднїками у Словацкей.
Од снованя Союзу Руснацох Українцох Югославиї/Сербиї 1990. року бул активи член того здруженя, дзе є окреме запаметани як предсидатель його Надпатраюцого одбору у трох мандатох.
Активни бул у вирско-духовним живоце нашей парохиї Святих апостолох Петра и Павла у Новим Садзе, дзе му додзелєна окремна Грамота за сотруднїцтво.
Дюра Жилник поховани 4. октобра 2022. року на Городским теметове у Новим Садзе.
Вичная му памят!
Микола М. Цап

 

In memoriam


Проф. др ЯНКО РАМАЧ (1955–2022)

Професор доктор Янко Рамач, порядни професор на Филозофским факултету у Новим Садзе, смертельно страдал у транспортним нєщесцу 27. авґуста 2022. року.
Професор Рамач народзени 22. марца 1955. року у Руским Керестуре. Основну школу закончел у родзеним валалє, класичну ґимназию у Риме. Дипломовал историю на Филозофским факултету у Новим Садзе. Ступень маґистра наукох здобул на Филозофским факултету у Беоґрадзе. Докторовал на тему з историї Руснацох на Державним универзитету у Ужгородзе у України.
Од 1984. року робел на Филозофским факултету у Новим Садзе. Преподавал Историю Руснацох, Фолклористику и Културну историю Руснацох, а на последипломних студийох Руске питанє у стреднєй Европи у ХХ вику. На Филолоґийним факултету у Беоґрадзе преподавал предмет Културна история Українцох. Єден час тримал преподаваня и на универзитету у Нїредьгази у Мадярскей. На вецей заводи госцовал на универзитетох у України, Польскей, Словацкей и Горватскей. Участвовал на числених наукових конференцийох у жеми и державох стреднєй и восточней Европи. Його роботи наиходзели на вельке интересованє и позитивни одгуки медзи славистами и українистами.
Обявел пейц кнїжки и понад 100 наукови роботи, пририхтал за обявйованє велї значни историйни жридла. У своїх роботох ошвицел велї теми з дружтвеного, културного и привредного живота Руснацох у Южней Угорскей, односно у Югославиї. Поволуюци ше на документи, народну творчосц и звичаї, вше наглашовал же Руснаци часц українского народу.
Вєдно з братом Михалом преложел Святе писмо – Стари и Нови завит. За тото подняце папа Франциск одликовал го з Орденом Витяза святого папи Силвестра.
Велї ґенерациї студентох паметаю го як ерудита, змиреного науковца хтори особлїво потримовал їх самостойни виглєдованя.
Вичная му памят!
Михал Рамач

In memoriam

Дипл. инж. ЮЛИЯН ПАП (1943–2022)

Дня 2. септембра 2022. року, у новосадским шпиталю умар дипломовани инженєр Юлиян Пап, познати наш длугорочни новинар, публициста, просвитни роботнїк и польопривредни фаховец.
Юлиян Пап ше народзел у Руским Керестуре 3. децембра 1943. року. По законченей основней школи у Руским Керестуре и Кули, стредню польопривредну школу закончел у Зомборе и Футоґу. Польопривредни факултет и студиї анґлийского язика закончел у Новим Садзе. По законченю студийох почал робиц як наставнїк анґлийского язика у Основней школи „Петро Кузмяк” у Руским Керестуре, алє пошвидко преходзи на длужносц новинара до Редакциї новинох „Руске слово”. По одслуженю войска враца ше до Редакциї, котра уж була преселєна до Нового Саду, и пошвидко постава редактор польопривредней рубрики у спомнутих новинох и заменїк главного и одвичательного редактора. У исти час сотрудзує и у часопису „Добро јутро”, чия редакция була у истим будинку дзе и „Руске слово”. Бул замерковани як фаховец за польопривреду и аґрарну политику та прешол на роботу до Вивершней ради САП Войводини, а отамаль до Покраїнскей конференциї ССРН Войводини, та до Союзней конференциї ССРН Югославиї, дзе робел по 1991. рок. Нажаль, пре нєсподзивану хороту, теди мушел пойсц до инвалидней пензиї.
Достал награду „Светозар Маркович – Тоза” Дружтва новинарох Войводини за 1971. рок (за репортажу зоз Ковентрию у Анґлиї). Ма вецей дружтвени припознаня за вкупну роботу.
Алє, анї як пензионер нє преставал з роботу, на тот завод як публициста, прекладатель и писатель. Писал прилоги з рижних обласцох за скоро шицки руски виданя и емисиї Радио Нового Саду на руским язику. Препознатлїви му гуморески з валалского живота Бачи Дюра з Керестура, теми зоз прешлосци Руснацох, стретнуца з людзми. Прекладал духовну прозу и поезию з анґлийского язика за часопис „Дзвони”, як и други тексти зоз шветовей литератури. Як активни член Дружтва за руски язик, литературу и културу участвовал у виробку даєдних руских словнїкох.
Достал Награду за приповедку дзецинского часопису „Заградка” (2011), як и Награду часопису „Шветлосц” за есеї и преклади зоз шветовей литератури (2014). З нагоди 75-рочнїци НВУ „Руске слово” достал награду за литературу за дзеци „Михайло Ковач” (2020). Обявени му 9 кнїжки.
Юлиян Пап поховани 4. септембра 2022. року на керестурским теметове.

Вичная му памят!
Дюра Латяк

МЕДЗИНАРОДНА НАУКОВА КОНФЕРЕНЦИЯ У УЖГОРОДЗЕ
ИВАН ЧЕНДЕЙ И РУСНАЦИ

У Ужгородзе, у України, од 28. до 30. септембра отримана Всеукраїнска науково-практична конференция „Иван Чендей:  здогадованє и вичносц” пошвецена 100-рочнїци од народзеня Ивана Чендея, визначного українского писателя, киносценаристи, новинара, фолклористи, прекладателя, лауреата Националней награди України „Тарас Шевченко”.
У програми конференциї були 47 реферати учаснїкох з цалей України и 5 иножемних державох. З нашей жеми свойо реферати послали Микола М. Цап, одвичательни редактор часописа „Шветлосц” и Микола Шанта, одвичательни редактор Видавательней дїялносци „Руского слова”.
Цап мал реферат з насловом „Иван Чендей и Руснаци Югославиї/Сербиї”, а Шанта сообщенє „Сотруднїцтво писательох Войводини з Иваном Чендейом”.
Реферати наших учаснїкох були у програми пленарней часци конференциї, а їх друкованє предвидзене у окремним науковим зборнїку нєодлуга после конференциї.
Иван Чендей як прозни писатель бул познати нашим любительом уметнїцкей литератури у дакедишнєй Югославиї, нєшка Сербиї. Року 1979. „Руске слово” обявело вибор малей прози сучасних українских писательох Закарпатя под насловом „Закарпатски приповедки” (преклад Михайла Ковача) и у нїм вишли пейц приповедки Ивана Чендея. Як прекладатель, записал ше до историї литератури зоз прекладом збирки прозних творох нашого писателя Михайла Ковача „Цихи води”, котру преложел на українски язик 1999. року и на тот способ их уведол до скарбнїци общей українскей литератури.
М. М. Цап


ДРУГИ О НАС

РУСКЕ СЛОВО, число 34

ОТРИМАНИ VII КОНҐРЕС ШВЕТОВЕЙ ФЕДЕРАЦИЇ УКРАЇНСКИХ ЛЕМКОВСКИХ ОРҐАНИЗАЦИЙОХ – СФУЛО

ПЕРШИРАЗ У ДРУГЕЙ ДЕРЖАВИ – СЕРБИЇ

Седми Конґрес Шветовей Федерациї Українских Лемковскких Орґанизацийох прешлого викенду, 20. и 21. авґуста, отримани у Новим Садзе. У роботи Конґресу участвовали делеґати зоз седем державох - зоз ЗАД, Канади, Горватскей, Словацкей, Польскей, України и Сербиї. З тей нагоди у роботи Конґресу участвовали и делеґати прейґ интернет платформи. У наиходзацим мандати за предсидателя Конґресу СФУЛО вибрани Марко Говански зоз ЗАД

Пише: Александар ПАЛАНЧАНИН

Од 20. по 21. авґуст у Новим Садзе отримани VII Конґрес СФУЛО. Сход ше отримує кажди пейц роки у України. На тот завод пре войну Конґрес першираз отримани у другей держави и то у Републики Сербиї. 
У його роботи участвовали делеґати зоз ЗАД, Канади, Польскей, Словацкей, Горватскей и домашнєй Сербиї.

ЗМОЦНЬОВАНЄ СОТРУДНЇЦТВА
Конґрес почал з интонованьом нашей гимни, а потим и державох одкадз пришли делеґати. Потим привитни бешеди отримали: предсидатель нашого Националного совиту Борислав Сакач, амбасадор України у Беоґрадзе Володимир Толкач, представнїки Автономней покраїни Войводини, Городу Нови Сад, директоре НВУ „Руске слово” и Заводу за културу войводянских Руснацох, як и представителє Шветового Конґресу Українцох, а нагоду вихасновали и учашнїки Конґресу хтори до роботи були уключени прейґ интернет платформи.
З минуту цихосци указана почесц потерашнєй предсидательки СФУЛО Ярослави Галик и шицким жертвом войни у України.
Скадзку водзел предсидатель Союзу Руснацох и Українцох Сербиї Боґдан Виславски и, медзи иншим, гварел же то нє перше стретнуце зоз делеґатами и представителями Конґресу у Новим Садзе.
– Пред даскельома роками зме на два заводи праве ту, пред дзешец-петнац роками, отримали сход предсидательства СФУЛО. Конґрес було нєобходно отримац, бо ше мушело вибрац нового предсидателя хтори би предлужел роботу потерашнєй предсидательки Ярослави Галик, хтора пред роком умарла од пошлїдкох хороти вируса корона. Источашнє вибрани и други орґани СФУЛО, подпредсидателє як и члени Контролней комисиї. Конґрес, як найвисше цело СФУЛО, важни прето же вон орґанизує сотруднїцтво медзи Лемками, Русинами, уж хто ше як вияшнює у своїх державох. То способ же бизме отримовали контакти, насампредз у обласци култури – гварел Боґдан Виславски.
У роботним предсидательстве окрем Боґдана Виславского були Соня Паплацко, Марко Говански и Петро Косцелюк зоз ЗАД.
З оглядом на вельку значносц Конґресу предшедуюци на сходзе и член Управи предсидательства СФУЛО Марко Говански наглашел же ше Конґрес отримує кажди пейц роки.     
– Обставини тераз чежки, алє найважнєйше же ше роботу предлужує. Ришуєме числени питаня, направи ше резолуцию, а оформи ше и комитети и на тот способ ше пририхтуєме за наиходзаци пейц роки. Понеже ше ридко директно стретаме, барз важне же бизме ше шицко порадзели и же би нашо контакти були цо моцнєйши – гварел Марко Говански.

ВИБРАНИ НОВИ ПРЕДСИДАТЕЛЬ
Перши дзень Конґресу делеґати на сходзе мали  вецей точки Дньового шора. То були насампредз звити о роботи медзи двома Конґресами, як и пременки Статуту хтори пре очиглядни пременки у реалносци требали буц убудовани до нового. Найзначнєйша точка вшелїяк була вибор нового предсидателя СФУЛО, бо предсидателька Ярослава Галик умарла.
З оглядом на обставини, на числени почежкосци хтори ше у прешлих штирох рокох зявели, заключене же медзи двома Конґресами  досц того поробене. Насампредз сполнєни основни циль Конґресу, а то сотруднїцтво медзи Русинами, Лемками, Українцами. Медзитим, од хвильки кед почала война Русиї и України, шицки посцигнути позитивни резултати у другим плану.
– Чесц ми же сом на тим Конґресу. Ми знаме же Лемки часц нашого народа и шицки зме ше нашли зоз єдней жеми – з нєзависней України. Прето мойо жаданє нєшка лєм єдно: защита нашей жеми, нашей держави. Нєшка ше Лемковщина, як територия од трох державох України, Словацкей и Польскей як дакеди зєдинює. Як знаце, Словацка и Польска України вельо помагаю и думам же маме шансу буц зєдинєни союз, а то Европска уния хтора дзелї демократични вредносци яки ше дотикаю шицких нас. То вредносци шлєбоди националних меншинох, етнїчних ґрупох у наших державох. Прето зме нєшка ту – гварел його екселенция амбасадор України у Беоґрадзе Володимир Толкач.
За нового предсидателя СФУЛО вибрани Марко Говански зоз Зєдинєних Америцких Державох, хтори иншак и водзел тот Конґрес и бул член Предсидательстав СФУЛО, а тиж є и заменїк предсидателя СФУЛО на америцким континенту. Затераз познате мено лєм єдного подпредсидателя, а то Боґдан Виславски. Други два мена подпредсидательох буду утвердзени познєйше. На Конґресу прилапена и Резолуция, хтора тиж будзе обявена познєйше, накадзи ше технїчно- парвно дефинує.
У цеку дводньовей роботи делеґати КОнґресу СФУЛО нащивели Дюрдьов и Фестивал жридлового шпиваня „Най ше нє забудзе”. Тиж нащивели и Руски Керестур и значни места и обєкти у Валалє, а на концу були на Служби Божнй у нашей церкви.
Остатнї дзень госци зоз швета нащивели Новинско–видавательну установу „Руске слово“ и Завод за културу войводянских Руснацох. У институцийох их привитали – предсидатель Националного совиту Руснацох Борислав Сакач, Гелена Папуґа спред Заводу за видаванє учебнїкох и Татяна Симунович спред НВУ „Руске слово“.

ПРИВИЛЕҐИЯ ОБЄДИНЇЦ ШИЦКИХ РУСНАЦОХ
– То, як цо видзиме, седми Конґрес уж ма свою традицию. Ми з боку Националного совиту Руснацох, з оглядом же уж скоро двацец роки иснуєме у Републики Сербиї, маме окремну чесц и привилеґию же би зме обєдинєли шицких Руснацох и же бизме вєдно робели, як и шицки други меншини хтори маю таки можлївосци. У тим смислу ше наздавам же тот Конґрес будзе успишни и же допринєше дальшому розвою сотруднїцтва медзи Русинами на цалей нашей планети – гварел медзи иншим предсидтель Националного совиту Руснацох Борислав Сакач.  

 

БИОҐРАФИЯ НОВОГО ПРЕДСИДАТЕЛЯ СФУЛО

Марко Говански народзени 23. авґуста 1972. року у Йонкерсу, держава Ню Йорк у фамелиї Стефана Гованского зоз Ждинї и Мариї-Надїї Лозиняк зоз Смерековцу, хтори емиґровали до ЗАД шейдзешатих рокох.
Член Здруженя українскей младежи (СУМ) и парохиян Українскей Католїцкей Церкви св. Михайла.
Пасионовани спортиста, бавел за фодбалски клуб «Йонкерс Крилати» и гокеяшски клуб «Ню Йоркски Козаки» и окончовал длужносц спортского функционера у Українскей спортскей централи Америки и Канади (УСЦАК).
Марко закончел стредню школу у Вилтону, держава Конетикат и закончел основни студиї инжинєринґу на Гарвардским универзитету, дзе бул предсидатель Асоцияциї українских студентох. После законченя Коледжу Марко препровадзел єден час у Дрогобичу (Україна), дзе бавел на полупрофесийней основи фодбал, а после врацаня почал свою професийну кариєру на розвою медицинских апаратох за познати компаниї, як цо то: Джонсон и Джонсон (Johnson & Johnson), Медтроник (Medtronic), Страйкер (Stryker) и нє так давно Бристол Миерс Скуиб (Bristol-Myers Squibb). Вон тиж так ма титулу маґистра зоз бизнис администрациї на Нюйоркским универзитету.
Тераз Марко жиє у Баскинґ Риджу, держава Ню Джерси зоз свою супругу Марию и двоїма дзецми, Надїю (11 роки) и Николасом (7 роки).
Вон предсидатель Орґанизациї Одбрани Лемковщини Америки (ООЛ) од 2013. року, а тиж так активно сотрудзує зоз другима локалнима українскима орґанизациями, як цо: Українско-америцки културни центер зоз Ню Джерсию (UACCNJ), Українски Конґресни Комитет Америки (УККА), спортски клуб «Чарноморска сич» и парохия св. Йоана Крестителя у Нюарку, держава Ню Джерси.

 

СВЕТСКА ФЕДЕРАЦИЈА УКРАЈИНСКИХ 
ЛЕМКОВСКИХ  ОРГАНИЗАЦИЈА

ПОЉСКА
УКРАЈИНА
СЛОВАЧКА
СЈЕДИЊЕНЕ  АМЕРИЧКЕ  ДРЖАВЕ
КАНАДА
СРБИЈА
ХРВАТСКА

ПРЕДСЕДНИКУ РЕПУБЛИКЕ СРБИЈЕ

             Светска Федерација Украјинских Лемковских Организација (СФУЛО) одржала  је  Конгрес  дана 20.08.2022. године у Новом Саду, Република Србија. Организација која окупља Лемке/Русине из седам земаља, који  представљају најзападнију грану украјинског народа, а који се називају под различитим именима у зависности од државе и територије на којој живе.

            На Конгресу је, између осталог, усвојена следећа

 

Р Е З О Л У Ц И Ј А

Светска Федерација Украјинских Лемковских Организација, у име сународника  који  живе у Пољској, Украјини, Словачкој, Сједињеним Америчким Државама, Канади, Србији  и  Хрватској, изражава искрену захвалност Вама као председнику државе коју водите, као  и народу којег представљате, а поводом подршке коју сте исказали услед агресије на  Украјину, која је извршена без икаквог оправдања, а противно јавном међународном  праву.

            Добро се сећамо догађаја из Другог светског рата, те  догађаја  одмах  након  њега,  када су делови нашег народа живели под стаљинистичким режимом и идеологијом. Том приликом неки наши сународници су остајали без својих домова и имовине, те били  депортовани у друге земље. Стога ми добро разумемо шта значи остати без свога дома, имовине, те бити лишен основних људских права. Исто тако, добро разумемо шта значи  бити избеглица и шта значи поново започињати живот испочетка.

            Стога Вам се најискреније захваљујемо на политичкој, финансијској и моралној  подршци коју дајете Украјини и украјинском народу поводом садашњих догађаја, то јест  ничим  оправданој агресији на Украјину. Захваљујемо Вам се и на конкретној подршци  коју даје Ваша држава избеглицама из Украјине.

Са поштовањем,


ПРЕДСЕДНИК  СФУЛО:

   Марко Гoвaнський


Світова Федерація
Українських Лемківських Об'єднань

Польща
Україна
Словаччина
Сполучені Штати Америки
Канада
Сербія
Хорватія

ПРЕЗИДЕНТУ РЕСПУБЛІКИ СЕРБІЯ


            20 серпня 2022 року відбувся Конгрес Світової Федерації Українських
Лемківських Об'єднань (СФУЛО) у місті Новий Сад, Республіка Сербія. Організація,
яка об’єднує лемків, і яких називають та русинів із семи країн, які представляють найзахіднішу гілку українського народу різними іменами залежно від країни та
території, де вони проживають.

            На Конгресі, серед іншого, ухвалено таку

Р Е З О Л У Ц І Ю

Світова Федерація Українських Лемківських Об'єднань від імені співвітчизників,
які проживають у Польщі, Україні, Словаччині, Сполучених Штатах Америки,
Канаді, Сербії та Хорватії, висловлює Вам щиру подяку як Президенту країни, яку
Ви очолюєте, а також народу, який Ви представляєте, та за підтримку, яку Ви
виявили у зв’язку з агресією проти України, яка була здійснена без будь-якого
виправдання та всупереч міжнародному публічному праву.

Ми добре пам’ятаємо події Другої світової війни, а також події одразу після неї,
коли частина нашого народу жила під сталінським режимом та ідеологією. Тоді
деякі наші співвітчизники залишилися без домівок і майна, були депортовані в інші
країни. Тому ми чудово розуміємо, що означає залишитися без житла, майна, бути позбавленим елементарних прав людини. Ми також добре розуміємо, що означає бути біженцем і що означає почати життя спочатку.

Тому ми щиро дякуємо Вам за політичну, фінансову та моральну підтримку, яку
Ви надаєте Україні та українському народу у зв’язку з нинішніми подіями, тобто
невиправданою агресією проти України. Ми також дякуємо Вам за конкретну
підтримку, яку ваша країна надає біженцям з України.

З повагою,
Голова СФУЛО

Марко Гованський

У Свиднїку за викенд отримане
68. Швето култури Русинох-Українцох
Словацкей


НОВИ САД/СВИДНЇК – Фестивал зоз найдлугшу традицию у Штреднєй Европи, нєшка ЕУ, отримує ше у юлию (од 29. по 31. юлий), цо нє була пракса у прешлосци. Звичайно ше отримовал у юнию.
На тогорочним Фестивалу зоз Сербиї наступел шпивач Петро Закамарок зоз Индїї, хторого там послал Союз Руснацох Українцох Сербиї.
Як госци на Фестивалу пребували велї делеґациї, а медзи нїма и делеґация Союзу Руснацох Українцох Сербиї зоз предсидательом Боґданом Виславским.
Пияток пополадню у Музею українскей култури у Свиднїку отворена вистава фотоґрафийох познатого уметнїцкого фотоґрафа Ладислава Цупера зоз Прешова. После того, з початком на 18 годзин, отримана музична програма зоз назву „Заграй ми гудачку”.
Соботу пополадню отримана музична програма „Нашо коренї” у хторей вжали учасц Мария Матьошкова, трио „Лелия” зоз Орябини и вецей найпознатши културно-уметнїцки и фолклорни ансамбли.
После того отримана програма „Поздрав фестивалу” од госцох зоз иножемства у хторей наступел и Петро Закамарок зоз Индїї.
Внєдзелю пред поладньом часц програми отримана у Сканзену, Музею народней архитектури у древеней церкви зоз XVIII вику була служена Служба Божа.
Истого дня на памятнїк ґенерала Лудвиґа Свободи положени венци и указана почесц борцом за шлєбоду у Другей шветовей войни.
Пополадньова програма у амфитеатру под назву „Ґала програма”, у хторей наступели найлєпши ансамбли на тогорочним Фестивалу, а зоз тим и закончене тогорочне Швето кутури у Свиднїк.
Орґанизатор Фестивала у Свиднїку Союз Русинох-Українцох Словацкей Републики.
В. Паплацко

 

ВЕЛИМИР ПАПЛАЦКО ЛАУРЕАТ НАГРАДИ
«ОД НАШИХ ПРЕДКОХ»
ЗАЧУВАНИ ВЯЗИ ЗОЗ СТАРИМ КРАЙОМ

Велимир Паплацко зоз Нового Саду, длугорочни новинар у Редакциї на руским язику Радио-телевизиї Войводини и подпредсидатель Союзу Руснацох Українцох Сербиї, з нагоди ювилейней 40. „Лемковскей ватри” достал награду „Од наших предкох”. Була то нагода за нашо стретнуце и приємну розгварку.

Ище кед бул школяр Основней школи, нашому собешеднїкови ше перши раз явели идеї о отримованю вязох зоз Русинами хтори жили у других державох. Давного 1968. року кед совєтски моци окупирали Чехословацку, источашнє у Руским Керестуре, як госци на Фестивалу „Червена ружа”, наступел Ансамбл ПУНА зоз Чехословацкей.

– Члени того ансамбла були змесцени по обисцох. Того року у нас були змесцени двоме музичаре и єден танцош. Мой дїдо Янко Планчак вше дзечнє примал госцох зоз иножемства, поготово прето же дїдо у Другей шветовей войни бул зарабровани и у лаґру у Русиї упознал Русинох и зоз других державох.
Познєйше и мой оцец даскельо раз путовал до старого краю и зоз тих путованьох ше виродзели нови познанства и контакти. Кед оцец бул у Прешове, найвекши упечаток на ньго охабело тото же на джубоксох у ресторанох могло слухац шпиванки хтори ше и у нас шпивало. То було за ньго нєзвичайне понеже у тот час ше снимала перша плоча по руски дзе єден од найпознатших шпивачох тедишнєй Югославиї Мики Євремович шпивал по руски – започина нашу бешеду Велимир.
ПУНА часто приходзела до Руского Керестура, а у Паплацкових бул змесцени Юрий Цимбора, познати композитор и дириґент Хору ПУНА. Року 1972, кед Велимир закончовал Ґимназию у Сримских Карловцох, до Керестура сцигло писмо праве од Цимбори у хторим писало же його дзивка даскельо днї после Фестивалу у Свиднїку би требала дипломовац на Музичней академиї конзерваториюму у Братислави и же би любели кед би дахто од Паплацкових пришол и вєдно з нїма преславел тото щесце.
– Теди ми праве прешло осемнац роки. Направел сом пасош, шеднул на гайзибан и пошол до Прешова. Нє було то анї кус лєгко. Требало два раз прешедац, у Пешти и у Кошицох. Кед сом сцигнул до Прешова, пан Юрий ме причекал и вєдно зме пошли за Свиднїк. Два днї после Фестивалу у Свиднїку зме пошли на дипломски концерт його дзивки у Братислави. Дому сом ше врацел зоз барз приємнима упечатками, поготово же сом познал досц людзох хтори були члени ПУНИ, та сом мал з ким ше дружиц. Теди сом гварел же кед ми ше знова укаже нагода же поново пойдзем – здогадує ше наш собешеднїк.
По законченю Ґимназиї Велимир уписує Економски факултет у Суботици. Кед одслухал штварти рок сцел ше запошлїц, алє роботи у фаху нє було. У тим чаше ше отворел конкурс за роботу у радию на хтори наш собешеднїк аплицирал и достал роботу. И теди почина його новинарска кариєра.
Под час роботи у РНС закончел Факултет политичних наукох у Заґребе, наприям журналистика, цо му лєм помогло у робити, алє и преширело видокруг спознянох, окреме зоз гуманистичних наукох. У исти час, учитель Владимир Малацко го волал же би пришол робиц як професор политичней економиї, статистики и биротехнїки у тедишнїм унапряменим правно-економским напряму у Ґимназиї у Руским Керестуре, дзе ше затримал єден школски рок.

ЯК ШИЦКО ПОЧАЛО?
Як новинар у рускей Редакциї Радио-телевизиї Войводини наш собешеднїк одходзи на рижни фестивали у жеми и швеце.
У чаше кед ше случовало же чи Новосадске просвитне дружтво опстанє, кед му брали просториї, вибрани є за предсидателя того Дружтва, нє було му лєгко у роботи.
Конєчно 1995. року за централну преславу 250- рочнїци од приселєня Руснацох до Южней Угорскей, ришени велї проблеми. Мал добрих сотруднїкохяк цо то Йоаким Грубеня, Юлиян Еделински, покойни отец др Роман Миз, покойни инжинєр Святослав Надь, члени тедишнього Церковного одбору Михайло Биндас, Владимир Римар, Владимир Кочиш, Федор Колєсар и други.

  • У тим чаше зме и прешираз одведли Новосадянох на Фестивал «Лемковска ватра» до Ждинї у Польскей, було то 1988. року.

Роками зме зоз нашима партнерами як Союз Руснацох Українцох Сербиї отримовали вязи и посилали нашо ансамбли до иножемства. А и примали ансамбли зоз иножемства на нашо фестивали, до Дюрдьова, Руского Керестура на ,,Червену Ружу” и по других наших местох. Нашо ансамбли найчастейше иду на Фестивал у Свиднїку (Словацка). То Фестивал зоз найдлугшу традицию у Штреднєй Европи. Тиж так, нашо ансамбли одходза и на Фестивал лемковскей култури ,,Лемковска ватра” хтори ше отримує у Ждинї (Польска).
Єст ту и други Фестивали, як цо то Фестивал духовного шпиваня у Снїни (Словацка), Медзинародни фолклорни фестивал народносцох и етнїчних меншинох ,,Швет под Кичеру” хтори ше отримує у Леґници (Польска), Фестивал ,,Маковицка струна” у Бардейове (Словацка) – приповеда наш собешеднїк.
Треба надпомнуц и тото же наш собешеднїк длуго роки анґажовани коло того же би нашо ансамбли зоз Сербиї приходзели на ,,Лемковску ватру” и од отриманих штерацец ,,Лемковских ватрох” на трицец учасц вжали и нашо ансамбли.
Того року  по перши раз на Фестивалу учасц вжали два колективи зоз Сербиї,  Културно-уметнїцке дружтво ,,Тарас Шевченко” зоз Дюрдьова и українске Културно-уметнїцке дружтво ,,Калина” зоз Индїї. На отвераню централней преслави того Фестивалу додзелєни три окремни припознаня за доприношенє лемковскей култури. Праве пре свойо закладанє на културней сцени єдно од припознаньох достал и Велимир.
– Рижни припознаня сом по тераз достал, починаюци зоз припознаньом ,,Пионирскей заградки” кед сом ище бул хлапчик. Припознаня и похвали импликую позитивне вреднованє, одоброванє и потвердзенє дачиєй роботи. Мило ми же мой труд и робота обачени – цеши ше Велимир.

СФУЛО ТОГО РОКУ ЗАШЕДА У СЕРБИЇ
Концом авґуста будзе шветови конґрес СФУЛО-а, по перши раз у Сербиї. Делеґати приходза зоз Польскей, України, Словацкей, Горватскей, Сербиї и зоз америцкого континенту, зоз Зєдинєних Америцких Державох и зоз Канади, а на тогорочним Конґресу ше будзе виберац нови предсидатель СФУЛО-а.

  • Же би VII Конґрес бул отримани, требало ше за ньго вибориц, а то тривало три роки. То замнє, особнє за наш Союз, велька чесц прето же тота орґанизация роби на добро Руснацох, Лемкох и Українцох и першираз єй представителє под час Конґресу нащивя Руски Керестур и шицко тото цо у нїм вредзи видзиц. Думам же ше ми поспишело у роботи хтору сом любел, и зоз фотоґрафию и зоз писаньом постац и остац хронїчар свого часу – закончує нашу розгварку Велимир.

Лидия Вереш
Руске Слово число 32, 2022 р.

ДРУГИ О НАС


https://www.ruskeslovo.com/djurdjovcanje-nastupeli-na-festivalu-u-zdinji/

Дюрдьовчанє наступели на Фестивалу у Ждинї


автор л. вереш 27. юлий 2022

ЖДИНЯ (ПОЛЬСКА) – У периодзе од 22. по 24. юлий у Польскей отримани ювилейни 40. Фестивал лемковскей култури ,,Лемковска ватра” у Ждинї. Того року наступели два колективи зоз Сербиї, Културно-уметнїцке дружтво ,,Тарас Шевченко” зоз Дюрдьова и українске Културно-уметнїцке дружтво ,,Калина” зоз Индїї, зоз своїм хором и зоз солистом Закамарок Петром.
Дюрдьовчанє на 40. Фестивалу ,,Лемковска ватра” у Ждинї представели Руснацох зоз Сербиї. Наступела виводзацка фолклорна ґрупа зоз штирома танцами и Дзивоцка шпивацка ґрупа, котра виведла вецей нашо народни и модерни писнї.
Програма тогорочного Фестивала почала пияток, 22. юлия, у пополадньових годзинох, кед торжествено запалєни огень на 40. ,,Лемковскей ватри”. Того дня члени виводзацкей фолклорней ґрупи дюрдьовского Дружтва одтанцовали два танци — ,,Гуцулка” и ,,Буковински танци”. Дзивоцка шпивацка ґрупа одшпивала два писнї — ,,Студзенка” и ,,Вельо дзивки пожадали”, а два пайташки, Валентина Салаґ и Мария Горняк, публики ше представели зоз писню ,,Пайташки мойо”.
Всоботу бул отримани парастос жертвом насилного висельованя Лемкох зоз Польскей после Другей шветовей войни. Того дня була главна часц Фестивалу, а на главним концерту наступели обидва ансамбли зоз Сербиї. Дюрдьовчанє ше представели зоз двома танцами — ,,Пред нашима дзверми” и ,,Дюрдьовски мотиви” и зоз двома писнями — ,,Од Кракова” и ,,Бетяр дзивочка”.
Трецого дня на Фестивалу участвовала Дзивоцка шпивацка ґрупа и з тей нагоди виведла штири модерни писнї — ,,Хто за тебе я”, ,,Пошла ши з витром”, ,,Дай ми дзивко любов, дай” и ,,Модерна любов”, у провадзеню Александра Човса и Василия Кочиша на ґитарох.
Фестивал закончени нєдзелю, 24. юлия, зоз торжественим гашеньом огня 40. ,,Лемковскей ватри” у вечарших годзинох.
Под час тогорочного Фестивалу, у Новици у Польскей, месту дзе народзени найвекши поета Лемковщини Боґдан Игор Антонич була отворена лемковска древена спомин хижа, з нагоди 85-рочнїци од його шмерци.
На Фестивалу у Ждинї була и вецейчлена делеґация Союзу Руснацох Українцох Сербиї, на чолє зоз його предсидательом Боґданом Виславсковим, партнерскей орґанизациї Обєднаня Лемкох у Польскей котра главни орґанизатор того Фестивала.

Йоакимови Грубеньовому награда городоначалнїка Бардейова

автор з. рамач 5. юлий 2022

БАРДЕЙОВ – Пияток у Бардейове, у Републики Словацкей, святочно отворена Спортска гала Мир. На святочносци, на котрей присуствовали, попри городоначалнїка Бардейова дохтора Бориса Ганущака и велї други урядово особи зоз политичного и културного живота Словацкей. 
На тей святочносци ше додзельовал и награди и припознаня городоначалнїка за розвой городу Бардейова. Медзи добитнїками зоз Словацкей, награди додзелєни и двом особом зоз иножемства, зоз Польскей и Сербиї.
Припознанє достал и Йоаким Грубеня зоз Нового Саду, за розвой городу и вельке доприношенє подписованя партнерства медзи тим городом и Сримскима Карловцами, алє и сотруднїцтво на розвою и пестованю културного живота Руснацох у Словацкей и Сербиї.
На церемониї присуствовали и велї посланїки словацкого парламенту медзи котрима Матуш Шутай Ешток и Петер Пелеґрини, бувши премиєр тей держави хтори найвецей поробел на самей реализациї проєкту обнови Спортскей гали Мир. Попри нїх, ту була и посланїца европского парламенту Мириам Лексман и други посланїки городу Бардейов и Прешовского краю.
После преглашованя и додзельованя припознаньох за 2019. и 2020. рок, котри нє додзелєни пре пандемию, госцох и нащивительох, котрих було коло 1.400, увешелєла популарна словацка ґрупа „Кандрачовци”.

Сотруднїцтво у наступним периодзе

НОВИ САД – Вчера, 28. юния, делеґацию Союзу Руснацох Українцох Сербиї у составе Боґдан Виславски, Велимир Паплацко и Иван Канюх приял нови директор Заводу за културу войводянских Руснацох Саша Сабадош.
Тема розгварки була дальше сотруднїцтво медзи Союзом и Заводом за културу у наступним периодзе. Було слова о подписованю догваркох о сотруднїцтве хтори интересантни за Завод, а зоз хторима уж Союз сотрудзує у жемох як цо то Польска, Словацка, Горватска, Мадярска и Україна, у хторих жию Руснаци и Українци.
Сотруднїцтво ше одноши на заводи за културу, музеї, архиви и други институциї. Тиж так ше бешедовало и о отримованю наступного Конґресу СФУЛО, хтори будзе того лєта по першираз отримани у Сербиї, у Новим Садзе, а домашнї му будзе Союз Руснацох Українцох Сербиї.

В. Паплацко

 

Стретнуце зоз новим амбасадором України

БЕОҐРАД – Вчера у Амбасади України у Сербиї у Беоґрадзе отримани приєм нового амбасадора України др Володимира Толкача зоз предствителями рускей и українскей дияспори у Сербиї.
На сходу зоз новим амбасадором була и Дарина Гариб, аташе за културу українскей амбасади. Госци були предсидателє українского и руского националного совиту – Микола Ляхович и Борислав Сакач, представителє Союзу Руснацох Українцох Сербиї Боґдан Виславски, Йоаким Грубеня, Велимир Паплацко и Соня Паплацко, нови директор Заводу за културу войводянских Руснацох Саша Сабадош, Гелена Папуґова зоз Заводу за видаванє учебнїкох Войводини, Стефан Семянїв зоз КПД „Коломийка” зоз Сримскей Митровици, иншак и новинар у Радию НС на українскей програми, Петро Закамарок зоз КПД „Калина” зоз Индїї, Микола Шанта писатель и редактор Видавательней дїялносци „Руского слова”.
На сходу доминовали вецей теми: дальше сотруднїцтво рускей и українскей дияспори зоз Амбасаду України, файти помоци дияспори держави України хтора ше тераз уж вецей як три мешаци  находзи у войни зоз русийским аґресором.
Попри тим же пожадали амбасадорови успиху у роботи у наступним периодзе, вони го упознали зоз ситуацию у шорох рускей и українскей дияспори.
Госци амбасадорови подаровали виданя НВУ „Руске слово”, Союзу Руснацох Українцох Сербиї и Заводу за културу войводянских Руснацох, хтори з часци финансовала Україна, а хтори буду мац свойо место у библиотеки Амбасади хтора ше тераз формує. Єст виданя рижних жанрох, а друковани су на руским, сербским и українским язику.
На приєму були и представителє преси на українским язику Радио-Телевизиї Войводини, Мария Виславски, Оксана Стецюк и Єлисавета Стевич.

В. Паплацко, 11.06.2022.

 

 

In memoriam

ДЮРА ВАРҐА  (1955 – 2022)

Всоботу, 16. априла того року, после длугей и чежкей хороти,  у 67. року живота умар Дюра Варґа, младши, син познатого нашого културного дїяча Дюри Варґи.
Дюра пожил 66 роки. Поведли бизме: и досц, и мало. Досц, бо над’жил  цали свой роботни вик, а мало прето же од нас пошол праве у чаше кед як пензиоер здобул право одпочинуц и уживац у остатку свойого живота.
А Дюрова биоґрафия заполнєта  нє лєм зоз професийну, алє и зоз велїма дружтвенима и културнима активносцами нє лєм у рамикох рускей националней заєднїци, алє и вельо ширше.
Дюра Варґа народзени у Руским Керестуре 1955. року. Там почал ходзиц до основней школи, а закончел ю у Новим Садзе, бо ше ту 1966. року приселєла його фамилия. Ту закончел и ґимназию и физику на Природно-математичним факултету Универзитета у Новим Садзе. Под час студийох бул член наставно-науковей ради Института за физику, и член Совиту Природно-математичного факултета, а його член остал ище и три роки по закончених студийох.
Як дипломовани физичар бул заняти у Покраїнским секретарияту нукашнїх дїлох, у оддзелєню крим-технїки, у лабораториї за експертизу, дзе робел од 1985 по 1995. рок. У тим периодзе при Министерстве правди Републики Сербиї вон реґистровани и як стаємни судски експерт.
Од 1995. року Дюра преходзи на роботу до подприємства „Мета“ у Новим Садзе, чий бул и єден зоз сновательох.
Под час и после политичних пременкох у нашей жеми Дюра бул активни и у дружтвено-политичним живоце Нового Саду. Єден мандат бул член Управного одбору Радиодифузней установи Войводини, дзе бул вибрани и за його подпредсидателя.
Попри уж спомнутим, Дюра бул активни и у обласци култури. Бул и член Управного одбору Фестивала авторского филма подунайского реґиона. А вельо баржей замеркована його активносц на културним планє у рамикох рускей националней заєднїци. Ту бул активни член Союзу Русинох и Українцох Сербиї, а тиж так и як аматер у Културно-уметнїцким дружтве „Максим Горки“ у Новим Садзе як шпивач у хору и у хлопскей шпивацкей ґрупи, котри наступали и у вецей европских державох.
Покля му хорота допущовала, бул и активни член Одбору за привреду при Союзу Русинох и Українцох Сербиї, задлужени за привредне сотруднїцтво зоз иножемством. У тей функциї часто пребувал у Закарпатскей обласци України, дзе здобул велїх приятельох, котри го вибрали до Орґанизацийного одбору Медзинародного фестивала гумору и сатири у Ужгородзе и Стретнуца младих Русинох и Українцох у Ужгородзе.
То кратка Дюрова биоґрафия, алє богата зоз краснима плодами котри охабела нє лєм у културней скарбнїци нашей рускей националнєй заєднїци, алє и вельо ширше.
Пре шицко тото цо зме ту спомли, висловюєме вельку подзековносц упокоєному Дюрови Варґовому.
Дороги Дюро, спочивай у мире! Дал ши од себе шицко цо ши мог и знал на хасен своєй националней заєднїци и окруженю у котрим ши жил и творел! Прето останєш у нашим вичним паметаню! Най ци будзе вична хвала и слава!

Дю. Латяк

 

Збера ше гуманитарну помоц

НОВИ САД/ЖАБЕЛЬ/ДЮРДЬОВ – Од початку воєного стану у України, Союз Руснацох Українцох почал орґанизовац гуманитарну помоц вибеженцом и загрожени особом у України.
Потераз прейґ Союзу обезечене змесценє за 21 особу, котрим обезпечене пребуванє и костиранє. Особи змесцени у Новим Саду, Жаблю и Дюрдьове. Штири особи предлужели драгу до своїх приятельох у Белґиї.
Союз ступел до контакту зоз Комесариятом за вибеженцох, котри обезпечел готел за таки потреби у Враню. Заинтересовани треба же би ше явели на телефон Комесарияту (064 828 3171).
Од парохиї св. апостолох Петра и Павла у Новим Садзе, Месней заєднїци у Новим Орахове и КУД Петро Кузмяк з Нового Орахова и гражданох зоз Дюрдьова, назберана помоц – конзерви, детерджент, пелюхи, минерална вода, облєчиво и обуй за дзеци  и друге. Од подприємствох котри маю дїловни вязи у України достати посцелї на розцагованє вєдно з душеками.
Дня 29. марца послата перша часц нашей помоци на камиону до України, а котри обезпечел Благодїйни фонд братох Дулибяник зоз Дрогобицкого рейону України.
Зберанє помоци ше предлужує и далєй. Помоц ше збера у Руским културним центру у Новим Садзе, на новосадскей парохиї, у Дюрдьове ше явиц Боґданови Виславскийови, а хто сце помогнуц зоз других местох, може ше явиц до Союзу Руснацох Українцох Сербиї.
Помоц ше збера у догварки зоз Амбасаду України у Сербиї.

 

Upoznajte Rusine, naše komšije bliske Ukrajincima



Savez Rusina Ukrajinaca Srbije je društvo koje već decenijama neguje bliske odnose i kulturološke veze koje 15.000 pripadnika ove nacionalne manjine deli sa Ukrajincima.
O tome ko su Rusini, o njihovoj bliskosti sa Ukrajincima, o odnosu Rusina prema sukobu u Ukrajini, o svojoj braći i prijateljima sa istoka, o odnosu države prema manjinama ali i o konkretnim potezima kada je u pitanju zbrinjavanje izbeglih Ukrajinaca, ekipa portala Nova.rs razgovarala je sa Bogdanom Vislavskim, predsednikom Saveza Rusina Ukrajinaca Srbije.
Pogledajte snimak našeg razgovora.

Autor:Dimitrije Petrović 13. mar. 2022 16:25  

https://nova.rs/uncategorized/video-upoznajte-rusine-nase-komsije-bliske-ukrajincima/



Упознајте Русине, наше комшије блиске Украјинцима

Савез Русина Украјинаца Србије је друштво које већ деценијама негује блиске односе и културолошке везе које 15.000 припадника ове националне мањине дели са Украјинцима.

О томе ко су Русини, о њиховој блискости са Украјинцима, о односу Русина према сукобу у Украјини, о својој браћи и пријатељима са истока, о односу државе према мањинама али и о конкретним потезима када је у питању збрињавање избеглих Украјинаца, екипа портала Нова.рс разговарала је са Богданом Виславским, председником Савеза Русина Украјинаца Србије.


Допис амбасадорови України Олександру Александровичу з нагоди найновших подїйох у України

 

Амбасадор України Олександар Александрович ше одпитал од представительох рускей и українскей заєднїци у Сербиї


Внєдзелю, 13. фебруара, Нови Сад нащивел його екселенция Олександар Александрович, амбасадор України у Сербиї и одпитал ше од представительох рускей и українскей заєднїци.

Дїя одпитованя одбула ше на Лиману при памятнїку-бисти Тарасови Шевченкови дзе амбасадор України Олександр Александрович и предсидатель Националного совиту українскей националней меншини Микола Ляхович положели квеце.

Тераз уж бувши амбасадор, после мандату у Сербиї хтори тирвал скоро седем роки, враца ше до України на нову длужносц, а представителє Руснацох и Українцох придали амбасадорови пригодни дарунки.

У мено Союзу Руснацох Українцох Сербиї, його екселенцию випровадзели предсидатель Союзу Боґдан Виславски зоз супругу, подпредсидатель Велимир Паплацко и член предсидательства Йоаким Грубеня.

Од представительох українскей заєднїци присутни бул предсидатель Националного совиту українскей националней меншини Микола Ляхович, Петро Закамарок зоз КУД „Калина” зоз Индїї, Славко Микитишин и Филип Пронек зоз КУД „Иван Сенюк” зоз Кули, предсидатель „Просвити” зоз Нового Саду Мирослав Хочак, предсидатель УКЦ „Кобзар” зоз Нового Саду Мирослав Калинюк, як и представителє информованя РТВ-а и глашнїку „Ридне слово” и други зоз українскей заєднїци.

После шветочносци при памятнїку шицки присутни пошли до найблїзшого кафеу на нєформалне друженє зоз амбасадором.

В. Паплацко

 

 

Жадаме Вам и Вашим найблїзшим щешлїви и весели Крачунски и Новорочни швета, вельо здравя и радосци и успишни Нови 2022. рок!

 

Нам повинчовали:

Різдвяні вітання 2022!
Світова Федерація Українських Лемківських Об’єднань щиро вітає з Різдвом Христовим та бажає всього найкращого у Новому Році. Нехай маленький Ісусик дарує благословення Вам, Вашим родинам та нашій Лемковині! 
З Різдвом вас витаме,
Шиткого добра в хижи вам бажаме.
Жеби сте здрави били и до другого Різва дожили.
Жеби росли щасливо діти, жеби сте могли ними ся радіти.
Христос ся рождає!

Ділимося з Вами також вітаннями, від організацій, які є суб’єктами СФУЛО:

 

 

 

Дорогі друзі, світова українська родино! 

Від імені Світового Конґресу Українців щиро вітаємо з величним святом Різдва Христового та наближенням Нового Року!  
 
 Різдвяні свята – це особливий час єдності: з нашими родинами, громадами, нашим укранським народом. «В єдності – сила народу» і тільки в єдності, ми можемо протистояти російській загрозі, що наростає над Україною та над європейським континентом.  

 Наша рішучість, наша стійкість, наш сильний голос сьогодні гостро потрібен Україні. Ми звертаємося до міжнародної спільноти та світових лідерів, доносимо правду про російську війну проти України, вимагаємо остаточного припинення ворожих дій.  

 Цього Різдва, звертаємо наші молитви за хоробрих захисників батьківщини, та задля встановлення миру на українській землі. 

 Дякую відданим волонтерам в українських організаціях та громадах, нашим щедрим жертводавцям і всім друзям України.   

 Де б ми не жили, гордімося, що ми є українцями.  

 Від імені Світового Конґресу Українців бажаю Вам миру, здоров’я, злагоди, радісного Різдва та щасливого Нового року. 

 Христос рождається!         Славімо Його! 

Павло Ґрод 

Президент Світового Конґресу Українців

 

Dear Friends,

On behalf of the Ukrainian World Congress, please accept my sincerest greetings for Christmas and the New Year.

Christmas is a special time of unity and togetherness: with our families, our communities, and our Ukrainian people. “In unity is the strength of the people” and unity is what is required today to stand up to the growing Russian threat to Ukraine and the European continent.

Our determination, our resilience, and our strong, united voice are urgently needed in Ukraine today. We appeal to the international community and world leaders to speak the truth about the Russian war against Ukraine and demand an end to Kremlin’s bloodshed.

This Christmas, we offer our prayers for the brave defenders of Ukraine and for peace on Ukrainian soil.

Thank you to the dedicated volunteers in Ukrainian organizations and communities, to our generous donors, and to all of Ukraine’s friends.

Wherever we live, we are proud to be Ukrainian.

Thus, on behalf of the Ukrainian World Congress and my family – Adriana, Roman, Danylo, Larysa, and Olena – I wish you peace, health, harmony, and a very Merry Christmas and a Happy New Year.

Christ is born! Let us praise Him!

Paul Grod

President, Ukrainian World Congress

Нова кнїжка академика Юлияна Тамаша


Нови Сад – Кнїжка написана на українским язику а вола ше «Апокріфичні оповіді з Бачки та діаспори, Уламки з великої душі» («Апокрифични приповетки зоз Бачкей и дияспори, Триски велькей души»).
У апокрифох на 165 бокох описани историйни особи, обични людзе, яких ше часто нє здогадуєме у писаних историйох народох, а особнє вони пре свойо дїло, лєбо мудросци заслужую буц призначени у историї. Кед слово о вплїву судьби на характер др Гавриїл Костельник замерковал же найважнєйша Библия. Тоту тезу би могли потвердзиц и Тамашово апокрифи хтори з тей нагоди понукнути читачом.
У тих 50 апокрифох описани ситуациї хтори у живоце мал сам їх автор. Вон ше на вецей заводи дотика и висельованя наших людзох зоз местох Заходного Сриму у остатнєй войни, алє и пошлїдкох яки мал прето же ше як гуманиста и демократски опредзельени чловек процив того борел. Описани ту вецей контакти хтори автор мал зоз шветово значнима людзми по питаню висельованя на спомнутих просторох, як предсидатель Союзу Руснацох-Українцох Югославиї. Презентує и свой живот емиґранта у Канади. У приповеткох часто прецагує и тезу же бул предсидатель Союзу.
На рамикох кнїжки на остатнїм боку обявена винчованка – биоґрафия з нагоди Тамашового 70-того родзеного дня, академика-секретара Националней Академиї наукох України Миколи Жулинского.
Кнїжку видали Прометей зоз Нового Саду и НАН України зоз Києва. Було то єдно зоз остатнїх виданьох у тим року, чийо ше промоциї у Сербиї и України очекую идуцого року.

В. Паплацко

 

Промоция кнїжки Дюри Латяка „Национални препород Русинох у Бачкей и Сриме и Руске народно просвитне дружтво (1919-1941)”

У просторийох КУД „Тарас Шевченко” у Дюрдьове всоботу, 11. децембра, отримана промоция найновшей кнїжки Дюри Латяка „Национални препород Русинох у Бачкей и Сриме и Руске народно просвитне дружтво (1919-1941)”, хтору обявел Союз Руснацох Українцох Сербиї. На инициятиву автора, перша промоция кнїжки символично отримана у Дюрдьове, понеже зачатнїк идеї о снованю РНПД о. Дюра Биндас у тот час служел як священїк праве у тим валалє.
У ней описани живот Русинох у Войводини и Славониї од 1919. по 1941. рок и як вон бул орґанизовани у тераз новей держави Кральовини Сербох, Горватох и Словенцох. Слово о єдним малим народу и о його напредованю и преживйованю, алє вельким по духу, моралу и националней свидомосци хтори отаргнути од своєй матки и руцени даскельо стотки километри до Панонскей ровнїни дзе уж вецей як 275 роки обстава.
О кнїжки на промоциї, после привиту домашнього Владимира Кухара, члена управи Шевченка, бешедовали историчар проф. др Дюра Гарди, рецензент кнїжки Велимир Паплацко, историчар Саша Сабадош и сам автор Дюра Латяк, хтори потолковал же кнїжка настала на основи фельтона хтори 2019. року з нагоди 100-рочнїци РНПД пририхтал за „ Руске слово”, а тот материял у новей публикациї преширени и дополнєни.
Др Дюра Гарди ше през вецей приклади огляднул на теми и подиї хтори обробени у кнїжки, а бешедовал и о преднякох Руского народно просвитного дружтва о. Дюрови Биндасови и о. Миркови Боїчови, хтори у тим чаше були священїки грекокатолїцкей парохиї у Дюрдьове.
Велимир Паплацко як рецезент кнїжки гварел же нам така кнїжка уж давно була потребна прето же народ хтори нє позна свою прешлосц, нє ма анї будучносц. Зоз писаньом тей кнїжки Дюра Латяк вельо поможе, окреме младим ґенерацийом, же би ше упознали зоз подиями хтори же збули при Руснацох у прешлосци. Тиж так, у кнїжки интересантни и биоґрафиї преднякох РНПД-а.
Историчар Саша Сабадош бешедовал о Миркови Боїчови и його доприношеню реализациї идейох препороду Руснацох. Окреме ше огляднул и на биоґрафию др Милутина Ґубаша хтори бул єден зоз сновательох и перши предсидатель Културно-просвитного союзу югославянских Руснацох и перши редактор новинох «Заря», хтори тота орґанизация видавла. Тиж так бешедовал и о подзелєню медзи Руснацами на «заряшох» и «просвиташох», та так дознаваме же тоти дзеленя тирваю уж велї роки.
Сам автор кнїжки, Дюра Латяк, бешедовал обсяжнєйше о єдним зоз найвекших подняцох преднякох Руского народно просвитного дружтва у 1939. року кед прилапени понад 300 вибеженци зоз новопреглашеней Карпатскей України, после розпаду Чехословацкей, у котрей пред тим була як треца конститутивна територия Подкарпатска Рус. Вибеженци зоз тей жеми допринєсли нашому препороду, бо були змесцени у Руским Керестуре, Шидзе и других наших местох. Латяк вецей бешедовал и о учительови Михайлови Ковачови и його велькому доприношеню у просвитней и орґанизацийней роботи и у функционованю РНПД-а.
На поставени питаня присутних викладаче дали адекватни одвити, а автор Латяк у опущеней атмосфери потписовал прикладнїки кнїжки хтори то жадали того вечара.
То кнїжка хтору треба же би мали шицки руски фамелиї, а кед нє дойду до ней, голєм же би ю пречитали. То єдинствене заключенє шицких присутних на дюрдьовскей промоциї.
У наступним периодзе обчекує ше промоция кнїжки и у других наших местох.
В. Паплацко

 

На соботу у Дюрдьове промоция новей кнїжки
Дюри Латяка


На соботу, 11. децембра, на 18 годзин, у просторийох КУД «Тарас Шевченко» у Дюрдьове будзе промоция новей кнїжки Дюри Латяка «Национални препород Русинох у Бачкей и Сриме и Руске народно просвитне дружтво (1919-1941)», хтору видал Союз Руснацох Українцох Сербиї початком того мешаца.
О кнїжки на промоциї, после привиту предсидателя Союзу Боґдана Виславского, буду бешедовац др Дюра Гарди, историчар, Велимир Паплацко, рецензент и автор Дюра Латяк.
Орґанизаторе промоциї Союз Руснацох Українцох Сербиї и КУД «Тарас Шевченко».
Дюрдьов место дзе будзе орґанизоване перше представянє кнїжки, а познєйше буду промоциї кнїжки и по других местох.
В. Паплацко

 

Зашеданє Предсидательства СФУЛО-а
отримане прешлей соботи

НОВИ САД – Всоботу, 4. децембра, отримана онлайн схадзка Предсидательства СФУЛО-а (Шветова федерация українских лемковских орґанизацийох), зоз хтору предшедовал подпредсидатель СФУЛО-а зоз Зєдинєних Америцких Державох Марко Говански.
У роботи зашеданя участвовали члени Предсидательства зоз шицких седем жемох того здруженя: Канади, Польскей, України, ЗАД, Словацкей, Горватскей и Сербиї.
На дньовим шоре були вецей точки, медзи хторима и место и час отримованя наступного VII Конґресу СФУЛО хтори будзе и виберанкови.
Всоботу вигласане, зоз векшину гласох, же би VII Конґрес бул отримани у Новим Садзе, идуцого року у септембру. Кажда жем на Конґрес може послац до седем членох, у зависносци од своїх материялних можлївосцох.
На Конґресу було слова и о Виснїку орґанизациї чийо ище єдно число видзе по конєц того року, як и о законох о депортациї хтори ше буду приношиц у наступним периодзе у Парламенту України. София Федина, задлужена як член Предсидательства СФУЛО и народни депутат Парламенту України же би ше закладала у процесу їх приношеня же би ше депортацию преглашела за злодїйство.
На концу зашеданя Марко Говански гварел же робота Предсидательства була успишна прето же у нєй учествовали скоро шицки члени.
На онлайн зашеданю Предсидательства СФУЛО участвовали члени Союзу Руснацох Українцох Сербиї на чолє зоз предсидательом Боґданом Виславским.

В. Паплацко

Звернення Президента України Володимира Зеленського до світового українства у зв’язку з Днем пам’яті жертв голдоморів

 

Нова кнїжка Дюри Латяка

Тих дньох вишла нова кнїжка доаєна нашей литератури Дюри Латяка «Национални препород Русинох у Бачкей и Сриме и Руске Народне Просвитне Дружтво 1919-1941. рок».

На 160 бокох приказани живот Руснацох, на єдним месце спатрена їх история, образованє, ґаздованє, як и вязи зоз старим краєм одкаль приселєли. Тиж так кнїжка дава можлївосц упознац найпознатших Русинох у тим периодзе хтори облапя од 1919. по  1941. рок. То кнїжка о живоце, напредованю и преживйованю єдного малого народу по чишлє, алє велького по духу, моралу и националней свидомосци, хтори отаргнути од своєй матки и руцени даскельо стотки километри далєй зоз Карпатох до Панонского реґиону, дзе потераз преживює вецей як 275 роки.

Фотоґрафиї хтори илуструю кнїжку зоз архиви автора, Заводу за културу войводянских Руснацох и Вероники Вуячич. Друкованє кнїжки оможлївене зоз финансийну помоцу Верховней Ради України прейґ Амбасади України у Сербиї. Кнїжку видал Союз Руснацох Українцох Сербиї.

У наступним периодзе ше обчекую промоциї кнїжки по наших местох, а перша будзе у децембру у Дюрдьове.

В. Паплацко

Госци з Европи у Дюрдьове


Под час означованя 130-рочнїци од приселєня Українцох на простори бувшей Югославиї хтора отримана 11. и 12. новембра у Новим Садзе, Дюрдьов нащивели нєкаждодньово госци, хтори сцели видзиц як випатра тот валал у Бачкей у хторим жию Руснаци. Були то два делеґациї: єдна Дюрдьов нащивела пияток, 11. новембра, у пополадньових годзинох, а у нєй ше находзели Боґдан Райчинец, предсидатель Европского Конґресу Українцох зоз Праги (Ческа Република) и Виктор Бандурчин, секретар ЕКУ хтори пришол зоз Прешова (Република Словацка), а домашнї им були члени Союзу Руснацох Українцох Сербиї на чолє зоз Боґданом Виславским и його супругу Леону Виславски.

Госци у Дюрдьове нащивели будинок старей Рускей школи, грекокатолїцку церкву и центер валалу, дзе ше находза просториї КУД «Тарас Шевченко». Найдлужей ше затримали у музейней збирки здруженя женох «Олория», медзи експонатами зоз живота у прешлосци наших людзох, хтори вони хасновали у каждодньовим живоце и зачудовани зоз їх випатрунком прекоментаровали: «Исте як и у нас».

Внєдзелю после обиходу городу Нового Саду и Сримских Карловцох збирку нащивели и тройо млади зоз нєвладовей орґанизациї «Українски центер за безпеку и сотруднїцтво» зоз Києву, а були то: Дмитро Змаїло, Серґей Кузан и Олеся Горянова, хтори були одушевени зоз назберанима експонатами у єдним валалє и чудовали ше як мала гарсточка Руснацох, вецей як 275 роки обстава, одтаргнута од своєй матки, а зачувала свой национални идентитет, язик, звичаї и традицию. З тей нагоди вельо чули цо потераз нє знали о Руснацох и Українцох хтори тераз жию у Сербиї, а приселєли ше зоз Карпатох до Панонскей ровнїни и Босни под час Австро-Угорскей.

Треба дац припознанє женом зоз здруженя «Олория» же шицко тото зазберали и очували, та госцом маю цо указац и нєшка.

В. Паплацко

 

 

У Новим Садзе отримане зашеданє Европского Конґреса Українцох

Всоботу, 13. новембра у городским дворцу Едьшеґ у Новим Садзе, отримане зашеданє Европского Конґресу Українцох з нагоди 130. рочнїци приселеня Українцох на простори дакедишнєй Югославиї.
Зоз зашеданьом предшедовал його предсидатель Боґдан Райчинец зоз Праги (Ческа Република), а у тим му помагали подпредсидатель ЕКУ Мирослав Гочак зоз Нового Саду и секретар Виктор Бандурчин зоз Словацкей.
Робота Конґресу облапяла вецей теми як цо то розвой ЕКУ и українских здруженьох по Европи, ширше бешедоване и о Українцох у жемох дакедишнєй Югославиї, їх здобуткох, проблемох и перспективох.
На зашеданю, хторе ше одвивало комбиновано, пре епидемийску ситуацию, єдни виступали наживо у сали, а други були уключовани онлайн зоз жемох дзе жию.
У першей часци зашеданя наступел и предсидатель Союзу Руснацох Українцох Сербиї Боґдан Виславски. Вон винєсол ситуацию Руснацох и Українцох у Сербиї и з якима проблемами ше вони стретаю. Вихасновал нагоду поволац представительох шицких орґанизацийох хтори участвовали у роботи Конґресу же би идуцого лєта пришли до Сербиї до Нового Саду на Шветови Конґрес Шветовей федерациї українских лемковских орґанизацийох, хтори з тей нагоди будзе и виберанкови пре нєсподзивану шмерц предсидательки Ярослави Галик.
У сали Едьшеґу на зашеданю були присутни и Леона Виславски, Йоаким Грубеня, Велимир Паплацко, Иван Канюх, Славко Микитишин, Филип Пронек и Наташа Петрович.
Медзи визначнима госцами зоз иножемства бул и народни посланїк Верховней ради України Иґор Хуз, як и члени Українского центру безпечносци и сотруднїцтва зоз Києва Олеся Горяйнова, Дмитро Жмайло и Серґей Кузан.
Окреме интересантни онлайн викладаня були о. Михайла Ляховича зоз Канади и Славка Бурди зоз Хорватскей. Вони опсяжно бешедовали о Руснацох хтори вельо помагали по приселєню Українцом на просторох бувшей Югославиї, а було слова и о снованю заєднїцкей орґанизациї Руснацох и Українцох Союзу 1990. року у Новим Садзе. Руснаци вельо помогли очуваню українского идентитету тим хтори медзи остатнїма присельовали зоз Аустро-Угорскей на простори бувшей Югославиї. У историї наймоцнєйши кохезиони фактор медзи Руснацами и Українцами була грекокатолїцка церква, єй священїки и владикове, хтори найзаслужнєйши за обставанє тих двох меншинох найстаршей дияспори.
На Конґресу учествовали представителє вецей як 20 жемох зоз Европи и швета.
Орґанизаторе того Конґресу Европски Конґрес Українцох и Дружтво за українски язик, литературу и културу „Просвита” зоз Нового Саду.

В. Паплацко

 

Нове число «Гласу Союзу» после трох рокох

Тих дньох вишло нове трочисло «Гласу» Союзу Руснацох Українцох Сербиї. Число 22-24 приноши прилоги о означованю 30 рокох иснованя Союзу и одкриваню памятнїка українскому поетови и малярови Тарасови Шевченкови у Новим Садзе. Ту и прилог о означованю Дня нєзависносци України у Новим Садзе, здогадованє на одкриванє реновираного памятнїка Петрови Кузмякови на теметове у Руским Керестуре, звит о роботи Союзу за прешли рок, як и план роботи за тот рок.

Кед слово о прилогох наших сотруднїкох, нове число приноши статю Олега Петрука зоз Львова о др Гавриїлови Костельникови. Ту и поезия Тараса Шевченка и Лесї Українки чийо стихи прешпивал Михал Рамач.

Др Янко Рамач обявює статю з нагоди 150-рочнїци народзення и 95-рочнїци шмерци Володимира Гнатюка. Дюра Латяк з нагоди 85-рочнїци од народзеня академика Миколи Мушинки написал статю о велькому приятельови бачванско-сримских Руснацох.
У новим чишлє и интервю зоз академиком Юлияном Тамашом хтори водзела Олена Планчак-Сакач, а ту и пренєшени интервю з Михалом Рамачом котри вишол по италиянски у Риєки.

Приказ двох томох вибраних творох патриярха литератури Руснацох Сербиї Дюри Латяка подписує академик Микола Мушинка.

Микола Шанта дал приказ кнїжки прешпивох Михала Рамача «Перли шветовей поезиї», а кнїжку прози Янка Сабадоша «Розваляни салаш» приказал Михал Рамач.
Андрий Любка зоз України дал приказ кнїжки Миколи Шанти хтора обявена на українским язику того року у Львове.

Ту и звичайна рубрика «Гласу» In memoriam у хторей здогодуєме на членох Союзу инжинєра Петра Хому и професора Ивана Папа. Приношиме и здогадованє на Ярославу Галик, предсидательку Шветовей федерациї українских лемковских здруженьох котра нас тиж нєсподзивано напущела того року.

«Глас Союзу» вишол у новей ґрафичней форми зоз колор фотоґрафиями, як и надалєй будзе виходзиц, а мож го достац у Союзу Руснацох Українцох Сербиї.
Тото число пририхтали Микола М. Цап и Велимир Паплацко.

В. Паплацко

 

Означени 30 роки иснованя Союзу


Округли стол з нагоди 30-рочнїци од снованя Союзу Руснацох Українцох Сербиї и пригодна програма з тей нагоди отримани 11. септембра 2021. року у просторийох Руского културного центру у Новим Садзе.

Скорей снованя Союзу тедишнєй Югославиї, вельо роки пред тим уж бул основани Союз Русинох и Українцох Горватскей. На округлим столє о снованю Союзу, инициятивох и дружтвеним контексту хтори му предходзели, як и о найзначнєйших резултатох 30-рочней роботи бешедовали перши предсидатель Союзу, академик Юлиян Тамаш, и професор др Янко Рамач. О условийох и предлуженю традициї РНПД, чий нашлїднїк остал Союз бешедовал публициста Дюра Латяк. Микола М. Цап, редактор часописа „Шветлосц” бешедовал о сторочнїци виходзеня Руского календара. Актуални предсидатель Союзу Руснацох Українцох Сербиї Боґдан Виславски бешедовал о актуалней ситуациї у чаше кед вон його предсидатель.

Модератор округлого столу бул Велимир Паплацко, подпредсидатель Союзу.

Рочнїцу Союзу Руснацох Українцох Сербиї учаснїком сходу винчовали госци зоз русинско-українских орґанизацийох зоз жеми и иножемства, зоз Словацкей Михал Иванцо зоз Снїни, хтори у своєй бешеди визначел добре сотруднїцтво двох Союзох. Тиж так гварел же културни вязи медзи двома орґанизациями зоз часом постали вельо интензивнєйши як скорей. Януш Землински зоз Польскей тиж бешедовал о вязох медзи Обєднаньом Лемкох зоз Ґорлицох, алє и вше интезивнєйших вязох, окреме младих зоз тих орґанизацийох кед слово о културних збуваньох. Сход привитал и предсидатель КУД „Калина” зоз Индїї Петро Закамарок, хтори попри визначованя доброго сотруднїцтва зоз Союзом одшпивал и даскельо українски и сербски писнї.

Присутним на сходу ше обрацел и предсидатель КУД „Иван Сенюк” зоз Кули Филип Пронек, констатуюци же одношеня медзи двома орґанизациями по тераз були добри, а тото мож пожадац и за наступни период. Наздавам ше, гварел Пронек, же ше вони буду ище интезивнєйше розвивац. После бешеди одрецитовал стихи на українским язику за лєпше ютре. После бешедох присутним, наш познати поета Яким Чапко зоз Дюрдьова пречитал єдну писню зоз своєй найновшей кнїжки поезиї.

Попри спомнутих госцох були и Таня Иванцо и Йосип Маленкий зоз Снїни. Нащивителє мали нагоду опатриц часц вистави старих фотоґрафийох зоз живота Руснацох хтори у рамикох проєкту „Драги толеранциї Шайкашскей”, а хтору пририхтали жени зоз здруженя „Олория” зоз Дюрдьова на чолє зоз Леону Виславски.

После урядовей програми у РКЦ отримани коктел за учашнїкох и госцох.
Надпомнїме же Союз Руснацох Українцох Сербиї основани 12. мая 1990. року у Новим Садзе у Роботнїцким доме, теди под назву Союз Руснацох и Українцох Югославиї.
Означованє 30-рочнїци требало буц прешлого року, алє пре пандемию воно преложене за тот рок. Средства за означованє тей рочнїци дали Покраїнски секретарият за образованє, предписаня, управу и национални меншини – национални заєднїци, Национални совит Руснацох и Город Нови Сад.

После тей програми, госци зоз Словацкей, Польскей и Израїлу, 12. септембра мали интересантни вилєт на ладї по Дунаю у орґанизациї Союзу и госца зоз Израїлу Душана Михалека.

Госци зоз Польскей и Словацкей дзень потим нащивели Шид и Бикич Дол.

В. Паплацко

ПОЗИВНИЦА - ПОВОЛАНКА - ЗАПРОШЕННЯ

 

            Овим  Вас  позивама  на  свечаност  поводом 30.  годишњице оснивања  Савеза  Русина Украјинаца  Србије . Свечаност  ће  се  одржати  у  просторијама Русинског културног центра у Новом  Саду , улица  Јована  Суботића  8 , дана  11.  септембра 2021.  године  са  почетком  у  19.  часова.

            Том  приликом  одржаће  се  Округли  сто  у  вези  оснивања  Савеза . Предавање  ће  одржати  академик  Јулијан   Тамаш , др.  Јанко  Рамач , професор  Никола  Цап , новинар  Ђура  Лаћак  и  други.

            На  свечаности  ће  узети  учешће  и  КУД  "Калина" из  Инђије, песници  Јаким  Чапко , Марија  Сегеди  и  други.

            Присутне  ће  бити  делегације  из  Словачке , Пољске  и  Израела.

            Са  поштовањем !

                                                                         ПРЕДСЕДНИК  САВЕЗА :

дипл. правник  Богдан  Виславски

Отримани "Днї толеранциї Шайкашскей"

                У  организациї  Здруженя  женох  "Олория"  з  Дюрдоьва   10.  септембра  2021.  року  отримана  манифестация  "Днї толеранциї   Шайкашскей".  Здруженє  женох  основане  2010.  року , та  манифестация  организована  з  нагоди  дзешец  роки  иснованя. Програма  отримана  у  просторийох   Месней  заєднїци  у  Дюрдьове.

                Саме  Здруженє  мало  по  тераз  велї  акциї , орґанизовало  поставянє  вецей  драмских  представох , виставох  ручних роботох  женох , вистави  старих  фотоґрафийох итд.  Члени   Здруженая  виступали  и   на  лемковских  фестивалох  у  Перечину  и  Зимней  води  у  України , и  примало  иножемних  госцох  з  Польскей , Словацкей,  Израилу и  України.

                На  самей програми  участвовали  шпивацка  група  " Василис"  з  Дюрдьова,  з  даскелїма  сербскима  и  рускима  писнями . Поети  Яким  Чапко  и  Мария  Сеґеди  з  Дюрдьова   представели  свойо  твори  на  руским  язику, а  Верица  Варґа  зоз  Локу  рецитовала    даскельо  свойо  твори  на  сербским  язику. На  програми  бул  присутни  и  хор  "Пасторала" зоз  Жабелю , з  котрим  Здруженє  порядно  сотрудзує. Виступела  и  Лїла  Цвиянович – Колбас зоз  свою  гумористичну  програму  на  сербским  язику.

                Предсидателька  Здруженя  Леона  Виславски  виложела  стари  фотографиї  котри висликовани  од  1900.  по  1957.  рок, а  на  котрих  приказани  обичаї , каждодньови  живот  и  облєчива  у  Войводини.

                На  манифестациї  були  присутни  и  представителє  орґанизацийох  з  иножемства , и  то  зоз  Польскей , Словацкей и  Израилу. З  нїма  ше  догваряло  о  дальшим  сотруднїцтве.

                Отримованю  тей  манифестациї  помогнул Покраїнски  секретарият  за образованє  предписаная, управу  и  национални  меншини - заєднїци .

Леона  Виславски

 

У Новим Садзе означени Дзень нєзависносци України

НОВИ САД – Вовторок, 24. авґуста, у України преславени 30 роки нєзависносци тей жеми у новшим чаше. Того року означена 30. рочнїца независносци України.
Тот дзень означую гражданє України, як у тей жеми, так и у дияспори дзе вони жию. Того року Руснаци и Українци у Войводини означели тот дзень у догварки зоз Амбасаду України у Сербиї.
У акциї участвовало вельке число членох Союзу Руснацох Україцох Сербиї.
Так у Новим Садзе, 7. авґуста, коло новопоставеного памятника Тарасови Шевченкови, при новосадским универзитету, виведзени одредзени перформанс зоз українску заставу.
На подїї були присутни представнїки Амбасади України на чолє зоз амбасадором Александровичем, представителє городу Нового Саду, медзи хторима бул и писатель Александар Чотрич, представителє українскей и рускей заєднїци на чолє зоз предсидательом Наионалного совиту рускей националней меншини Бориславом Сакачом.
Були присутни и писателє и поетове, Михайло Рамач, Олена Планачак Сакач, Дюра Латяк и представитель Катедри за руски язик и литературу др Янко Рамач.
Кед слово о українскей заєднїци того дня були присутни предсидатель КУД-а "Иван Сенюк" зоз Кули, Филип Пронек и предсидатель КПД-а "Карпати" Славко Барановски, представителє дияспори и други гражданє.
То перша векша акция од часу кед того року наяр открити памятник познатому українскому поетови Тарасови Шевченкови, дарунок братского городу Нового Саду, Львова зоз України.
В.Паплацко

Активносци  Союзу  у  2021.  року

 

Пре  познату  епидемиолоґийну  ситуацию, уж  други  рок  активносц  Союзу , як  и  векшини  здруженьох  гражданох , ше  отримує  без  масовнєйших  сходзеньох , а  догварки  з  иножемнима  партнерами  ше  одвиваю  прейґ  "он-лайн" зашеданьох. Привити  и  привитна  програма  партнером , орґанизатором  фестивалох Лемкох/Русинох  того  року  послати  у видео форми . Привит  и  програма  зняти  у  КУД "Жатва" у  Коцуре , а  прешлїдзени  на  фестивали  до  Словацкей , Польскей  , України , Зєдинєних  Америцких  Державох  и  Канади. Презентациї  новодрукованих  кнїжкох  др Янка  Сабадоша "Розваляни  салаши"  и  Михала  Рамача "Перли  шветовей  поезиї"  Союз  орґанизовал  у  Новим  Садзе , а  вєдно  зоз  КУД  "Тарас  Шевченко" у  Дюрдьове.

После  паузи  од  трох  рокох ознова  будзе  друковани  билтен  Союзу  Руснацох  Українцох  Сербиї  "Глас  Союзу" .  Предходне  число видане  дзекуюци  донациї  Кабинету  Министрох  України, а  пред  трома  роками. Видаванє  тогорочного  числа допомогли  Секретарият за културу , явне  информованє  и  одношеня  з  вирскима  заєднїцами  АП  Войводини  и  Кабинет  Министрох  України.

Покраїна  Войводина того року  видвоєла  и средства за  означованє  30.  рочнїци  снованя Союзу, а Национални совит Руснацох  средства за  дїялносц  Союзу. Кабинет  Министрох 
України будзе того року финансовац , прейґа Союзу, видаванє  кнїжкох академика  Юлияна  Тамаша  "Триски  великої  души" , Дюри  Латяка  "Национальне  видродження   Русинів  Бачки , Срему , Славонії  та  Руське   народне  просвітне  товариство"   , Михала  Рамача  "Перли  шветовей  поезиї" , як  и  видаванє  у  организациї  НВП "Руске  слово"  кнїжки  за  дзеци "Карусел".

Кабинет  Министрох  України  обезпечел , прейґ  Союзу , донациї  за  РТ Войводину  за  пририхтованє  викладаньох  українского  язика , як  и за  Радио  Индїю  за  емисию  "Українськи  хвилі" . З  истого  жридла  обезбечени  средства  за  отримованє сайту  Союзу www.rusuk.org   . Предходних  рокох  Кабинет  Министрох  обезпечовал  и  дотациї  за  нашо  фестивали ( Червена  ружа , Жатва  и  Най  ше  нє  забудзе ) , алє  за  тот  рок  то  виохабене   пре  епидемиолоґийну  ситуацию.

З  оглядом  же  ше напредок , пре  способ  финансованя  по  проєктох ,  нїгда  не  зна чи  ше  добию  средства  и  яка  свота , нє  мож  виробиц  нїяки  Рочни  финансийни  план  и  Рочни  план  роботи . Прето  ше  акциї  орґанизую теди  кед  ше  од  компетентних  институцийох  одобри  кажди  поєдинєчни  проєкт,  а  у  обсягу  добитих  средствох . Иста  така  ситуация  и  у  наших  ансамблох , здруженьох  и  других  орґанизацийох.  За  потїху , достати  донациї  за  2021.  рок  досц  векши  як  цо  то  було  у  предходних  часох , а  то  будзе  вплївовац  и  на  звекшанє  активносцох  Союзу  у  тим  року.

Предсидатель  Союзу  Руснацох  Українцох  Сербиї

Боґдан  Виславски

 

Промоция кнїжкох у Дюрдьове

У реновираней Рускей школи у Дюрдьове всоботу 10. юлия орґанизована промоция двох кнїжкох хтори за друк пририхтал Михал Рамач.
Слово о кнїжкох др Янка Сабадоша «Розваляни салаш» и кнїжки о вибору пририхтовача «Перли шветовей поезиї».
Промоцию орґанизовали КУД «Тарас Шевченко» и Союз Руснацох Українцох Сербиї.
Модератор з тей нагоди бул Яким Чапко, познати дюрдьовски руски писатель и поета. Микола Шанта хтори бешедовал перше о кнїжки «Перли шветовей поезиї» за хтору гварел же є права лакотка и препоручує ю читац пред спаньом. Кнїжка хтора доприноши доброму расположеню у периодзе од Епа о Ґилґамешу по боемску поезию Мирослава Антича. О идеї за творенє такей кнїжки хтора би требала найвецей хасновац штредньошколцом и студентом, Михал Рамач гварел же остатнїх рокох вельо прекладал, медзи иншим и Библию, твори зоз язикох хтори зна. Вон з тей нагоди одрецитовал и вецей стихи хтори ше находза у тей кнїжки. Корона вирус найзаслужнєйши за виданє тей кнїжки, кед зме практично вецей як єден рок жили у рижних файтох карантину.
О другей кнїжки «Розваляни салаш» бешедовли Михал Рамач пририхтовач кнїжки, Боґдан Виславски, предсидатель Союзу, Микола Шанта, Велимир Паплацко, Миронь Сабадош, Мирко Чакан и други.
Векшина учаснїкох у дискусиї визначели же тераз окреме интересантни период у тей обласци, од кеди ше случує реституция, а хтора донєдавна була табу тема.
Мож опчековац ище вецей виданя на тоту тему у наступним периодзе прето же Руснацом досй того одберане, кед у питаню нерухомосци и капитал, а тераз ше им то з часци враца.
У наступним периодзе мож обпчековац промоцию Сабадошовей кнїжки у Руским Керестуре и Беоґрадзе.
В. Паплацко

 

САВЕЗ РУСИНА  УКРАЈИНАЦА  СРБИЈЕ
СОЮЗ  РУСНАЦОХ  УКРАЇНЦОХ  СЕРБИЇ
СОЮЗ  РУСИНІВ  УКРАЇНЦІВ  СЕРБІЇ
НОВИ  САД

 

ПОВОЛАНКА - ЗАПРОШЕННЯ

Поволуєме Вас на презентацию кнїжкох
Др ЯНКА  САБАДОША  "ЗВАЛЄНИ  САЛАШИ"  и
МИХАЙЛА  РАМАЧА  "ПЕРЛИ  ШВЕТОВЕЙ  ЛИТЕРАТУРИ"
Презентация будзе у просторийох РКПЦ Нови Сад, Улїчка Йована Суботича 8, 26.06.2021. на 19 годзин

ПОЗИВНИЦА

Позивамо  Вас  на  презентацију  књига  
Др ЈАНКА САБАДОША "СРУШЕНИ САЛАШИ" и
МИХАЈЛА РАМАЧА "БИСЕРИ СВЕТСКЕ КЊИЖЕВНОСТИ"
Презентација ће бити одржана у РКПЦ Нови Сад , улица Јована Суботића 8, дана 26. 06. 2021. године са почетком у 19.00 часова.

Промоция кнїжкох у РКЦ-у у Новим Садзе


В соботу, 26. юния того року у Руским културним центре у Новим Садзе отримана промоция кнїжкох др Янка Сабадоша «Розваляни салаш» и «Перли шветовей поезиї»  хтори пририхтал за друкованє наш познати поета и писатель Михал Рамач. О кнїжки Сабадоша бешедовали єй пририхтовач Михал Рамач, Дюра Латяк, Саша Сабадош, Боґдан Виславски, Дюра Харди, Борис Варга, др Янко Рамач и Велимир Паплацко.
После длукшей павзи то була перша промоция руских виданьох после змирйованя корони.
На промоциї бул присутни и Борислав Сакач, предсидатель Националного совиту Руснацох и числена публика заинтересована за нашу прешлосц.
Др Янко Сабадош тоту кнїжку написал пейдзешатих рокох прешлого вику, а то аутобиоґрафски подиї хтори ше одноша на його фамелию. Досц було слова и о тим же прецо Янко Сабадош бул длуго у нємилосци партийних валалских лидерох. Но заш лєм и попри того, вон спада до шора вершинских югославянских интелектуалцох. Материял хтори написани зоз ґрафитним клайбасом, пренайдзени после шмерци Янка Сабадоша, хтори векшину живота преведол и робел у Беоґрадзе.
После його шмерци професорка др Людмила Попович зоз напряму українистики Филологийного факултета беоґрадского универзитета, хторому подаровани рукописи, кнїжки и часописи, чиї власнїк бул Янко Сабадош, прешлїдзела по свойому колегови др Янкови Рамачови, Михалови Рамачови хтори їх препатрел и пририхтал за друк.
Вецей кратки приповетки и два драми зоз повойнового живота у Руским Керестуре и околних местох, у каждодньовим живоце и одбераню маєтку маєтнєйшим селяном и Нємцом и Єврейом у сушедних местох описане у тим дїлу, а до нєдавно то була табу тема у нашей жеми.
И попри чешкого живота хтори го знашол др Янко Сабадош закончел Правни факултет, маґистровал и докторовал на факултету Политичних наукох у Беоґрадзе, а ментор му бул проф. др Милорад Печуйлич.
Шицки роботи хтори написал одноша ше на прешлосц Руснацох и було би добре кед би були обявени хоч тераз у чаше после шмерци др Янка Сабадоша.
Автор кнїжки «Розваляни салаш» бул єден зоз сновательох Союзу Руснацох Українцох Сербиї.
За кнїжку «Перли шветовей поезиї» хтору за друк пририхтал Михал Рамач, а у ней ше находза поетски стихи от епа о Гилгамешу по поезию Мирослава Антича, вибор окончел тиж пририхтовач.
Обидва тоти кнїжки мож купиц при представительох «Руского слова» по наших местох, а у Новим Садзе у «Руским слове» и у киоску грекокатолїцкей церкви.
Орґанизаторе промоциї були Союз Руснацох Українцох Сербиї и Руске слово.

В. Паплацко

 

Великоднє привітання

Із найбільшим і найвеличнішим для всіх християн у світі днем – Христового Воскресіння – Громадська організація «Україна-2050» щиро вітає Ієрархів і духовенство Українських Церков, Президента, Голову Верховної Ради, Прем’єр-міністра та Збройні Сили України, медичних працівників та усіх, які святкують Великдень.

Вітаємо також усіх членів Почесної ради і Ради директорів Громадської організації «Україна‑2050» та її Виконавчого директора, волонтерів, жертводавців та  членів, а також всіх учасників нашої Постійної міжнародної місії медіа-моніторингу щодо дезінформації відносно України та української діаспори.

Воскресіння Ісуса Христа є святом величавої перемоги добра над злом, життя над смертю та світла над пітьмою. Нехай ця істина принесе всім надію на краще майбутнє, а особливо страждаючим в окупованих територіях на сході України та в Криму.

У цей Великодній час Громадська організація «Україна-2050» закликає всix прославляти Сина Божого та молитися за подолання пандемії коронавірусу, за мир у світі та за всіх, які тепер захищають територіальну цілісність України.

Христос Воскрес!  Воістину Воскрес!
Евген Чолій
Президент oї організації «Україна-2050»
Президент Світового Конґресу Українців (2008-2018 рр.)
www.ukraine-2050.org

Фото: Автор невідомий (приватна колекція Мирона Мончака)
Photo: Author unknown (private collection of Myron Monczak)

 

 

Дорогі колеги!

Найщиріші вітання зі світлим Святом Христового Воскресіння Вам, Вашим родинам та українським громадам Ваших країн – тим, які відзначають Великдень за новим стилем! Бажаю міцного здоров’я, радості, любові, злагоди в родинах та громадах. Божого благословення на всі Ваші справи.
З повагою,
Віра Коник,
Віцепрезидентка Світового Конгресу Українців у Східній Європі_
Голова Конгресу Українців Естонії

Тел./Viber/WhatsApp +372 5232275

TORONTO – NEW YORK – KYIV – BRUSSELS
Head Office: 145 Evans Avenue, Suite 207, Toronto, Ontario M8Z 5X8 Canada
E-mail: uwc@ukrainianworldcongress.org Website: www.ukrainianworldcongress.org

 

Умарла  Ярослава  Галик

Предсидателька  Шветовей  Федерациї  Українских  Лемковских  Обєднаньох  ( СФУЛО ) нєсподзивано  умарла  дня  25.  03.  2021.  року  од  пошлїдкох  наглей  и  чешкей  хороти , точнєйше  од  корона  вирусу.

Народзена  је  дня  6.  авґуста  1953.  року  у  месту  Тисмениця , Тисменицкого  реону  Ивано  Франковскей  обласци  України. Єй  фамелия  походзи  од  депортованих  Лемкох зоз  Польскей. Закончела  Биологийни  факултет  на  Медицинским  училищу  у  Чернївцох. Робела  як  медицинска  шестра , учителька  биологиї , туристични  водитель , як  лїкар-лаборант  итд. Кариєру  закончела як  директор  пансионату  на  медицинским  рехабилитацийним  центру "Креминци" Министерства  нукашнїх  дїлох  України.  Друковани  єй три  кнїжки  и  то  "Лемковина – край  наших  предкох", "Мала  українка  у  вельким  Паризу"  и "Шветло  моїх  очох".

За  предсидательку  СФУЛО-а  вибрана є  2017.  року  на  зашеданю  у  Львове. Истого  року,  у  октобру  мешацу, нащивела  як  госц  Союзу  Руснацох  Українцох,  и  Републику  Сербию. Теди  нащивела  редакцию  Радио  Нового  Саду, НВП "Руске  слово",  новосадску  грекокатолїцку  церкву  и  фестивал  "Днї  українскеј  култури" у  Индїї.

Остатнї  контакт  зоз  Союзом  Руснацох  Українцох  Сербијї  мала 20. фебруара  2021.  року , кеди  отримане  он-лайн  зешеданє  Президиюма  СФУЛО.

Ярослава  Галик  похована  27.  марта  2021.  року  у  Ясинї , у  месту  дзе  пребувала.

Богдан  Виславски

Вичная єй памят!

Відійшла у Вічність Ярослава Галик

Щирі співчуття родині!
Вічна пам'ять.
З повагою,
Мирослава Керик

Вічна слава пані Ярославі. Щирі співчуття усім, хто її знав.
Олена Коцева,
Болгарія

Вічная память !
Щира, віддана, безкомромісова людина – яка жила для Бога, України , та улюбленої Лемківщини!
Велика втрата! Cпівчуття родині та близьким

Cтефан Романів

Надсилаємо наші співчуття.
З повагою,
Секретаріат ЕКУ

European Congress of Ukrainians / Європейський Конґрес Українців:
Відійшла у Вічність Ярослава ГАЛИК.

...«Моя мета — відновити історичну правду про
найзахіднішу гілку українства» (ukurier.gov.ua).
Європейський Конгрес Українців, світове та європейське українство, висловлюють глибоке співчуття сім’ї та близьким пані Ярослави Галик, яка від 2017 року
очолювала Світову федерацію українських лемківських об'єднань. Пані Ярослава залишається в наших серцях.

 

Померла Ярослава Галик – голова Світової федерації українських лемківських об'єднань
25.03.2021 15:35

У четвер, 25 березня, на 67-му році життя від ускладнень після коронавірусної хвороби відійшла у вічність голова Світової федерації українських лемківських об'єднань Ярослава Галик.
Як передає Укрінформ, про це на своїй сторінці у Фейсбук повідомила попередня очільниця СФУЛО Софія Федина.
«Зі скорботою повідомляю, що на 67 році життя від ускладнень після коронавірусу відійшла у засвіти голова Світової Федерації Українських Лемківських Об’єднань Ярослава Галик», – написала вона.
Ярослава Іванівна Галик народилася 6 серпня 1953 року в с.Терновиця Тисменицького району на Івано-Франківщині в родині депортованих українців-лемків.
Закінчила Івано-Франківське медичне училище та Чернівецький державний університет, біологічний факультет.
Працювала медичною сестрою Ворохтянського кістковотуберкульозного санаторію «Черемшина», вчителем біології та хімії Кремінцівської восьмирічної школи, екскурсоводом Ворохтянського бюро подорожей та екскурсій, лікарем-лаборантом, пізніше – директором пансіонату при медичному реабілітаційному центрі «Кремінці» МВС України.
Перебувала у трудовій еміграції в Росії (Тюмень – 1996) та Франції (Париж – 2000 – 2006).
Багато подорожувала країнами Європи й Близького Сходу. З 1971 року живе і працює на Гуцульщині (Ворохта, Татарів, Яремче). У 2009 році вийшла її книга «Лемківщина – край наших предків». У 2012 році побачила світ її книжка «Маленька українка у великому Парижі». У 2013 році вийшла з друку третя її книжка – «Світло очей моїх».
Фото: Ярослава Галик / Фейсбук

https://www.ukrinform.ua/rubric-diaspora/3215229-pomerla-aroslava-galik-golova-svitovoi-federacii-ukrainskih-lemkivskih-obednan.html

 

СВІТЛОЇ ПАМ’ЯТІ ЯРОСЛАВИ ГАЛИК

Світовий Конґрес Українців (СКУ) висловлює глибоку скорботу та співчуття у зв’язку з передчасним відходом у вічність від ускладнень коронавірусу св. пам’яті Ярослави Галик, відомої української діячки та Голови складової організації СКУ, Світової Федерації Українських Лемківських Організацій (СФУЛО).

Смерть св. пам’яті Ярослави Галик є непоправною втратою як для її родини, так і для всіх нас, в чиїй пам’яті покійна завжди залишиться як справжня українська патріотка, яка щиро і невтомно працювала на громадській ниві. Будучи Головою СФУЛО, яка народилася в родині депортованих лемків, вона всіляко сприяла згуртуванню розпорошеної по світу найзахіднішої гілки українства, була дуже добре ознайомлена та сприяла розбудові громадського життя лемків у всьому світі.

Ярослава Галик активно на різних рівнях відстоювала історичну справедливість та відновлення національної пам’яті автохтонних українців з Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Підляшшя, Любачівщини та Західної Бойківщини.

У цих та інших питаннях св. пам’яті Ярослава Галик тісно співпрацювала з СКУ, а також активно підтримувала його діяльність, оперативно відгукуючись на порушені актуальні справи. Наша мережа також пам’ятає Ярославу Галик як постійну активну учасницю конґресів та річних загальних зборів СКУ.

Провід і членство СКУ глибоко сумують у зв’язку з відходом у вічність св. пам’яті Ярослави Галик та моляться за упокій її душі.

Вічна їй пам’ять!

IN MEMORY OF YAROSLAVA HALYK

The Ukrainian World Congress (UWC) expresses its deep sorrow and sympathy for the premature passing of Yaroslava Halyk due to complications of coronavirus. Halyk was a well-known Ukrainian activist and Chair of UWC member organization, the World Federation of Ukrainian Lemko Associations (WFULA).

The passing of Yaroslava Halyk is an irreparable loss for her family and our community, in whose memory Halyk will always be remembered as a true Ukrainian patriot who worked earnestly and tirelessly for the common good. She was born into a family of deported Lemkos and contributed in every way possible to the unification of the world’s westernmost branch of Ukraine. As the Chair of WFULA, she was very well acquainted with and contributed to the development of Lemko public life internationally.

Halyk actively defended historical justice for and the restoration of the national memory of autochthonous Ukrainians from Lemkivshchyna, Nadsyannia, Kholmshchyna, Podlasie, Lyubachivshchyna, and Western Boykivshchyna at various levels.

In these and other matters, Halyk worked closely with the UWC and actively supported its activities, promptly responding to current issues. Our network also remembers Halyk as a regular participant in UWC Congresses and Annual General Meetings.

The leaders and members of the UWC are deeply saddened by the loss of Yaroslava Halyk and pray for the eternal rest of her soul.

Eternal Memory!

 

У Новом Саду oткривен споменик Тарасу Шевченку

Градоначелник Новог Сада Милош Вучевић и амбасадор Украјине у Србији Олександар Александрович открили су споменик истакнутом украјинском песнику и сликару Тарасу Шевченку у Алеји Мике Антића у Новом Саду.
Споменик је поклон пријатељског града Лавова, а дело је истакнутог украјинског вајара Володимира Цисарика.
 
- Ово је леп дан за Нови Сад који сада има још један споменик на културној мапи, а представља потврду словенског пријатељства. Захваљујем се грађанима и градоначелнику Лавова са којим Нови Сад има пријатељске односе од 1999. године. На иницијативу Украјинско-русинске заједнице, учинили смо све што је било потребно за постављање споменика. Намера је била да данас са нама буде и делегација Лавова, међутим због епидемилошких мера, то није било изводљиво. Споменик није случајно у Алеји Мике Антића, у непосредној близини универзитетског кампуса где је и катедра за украјински језик. Нови Сад ће иницирати  подизање споменика Вуку Караџићу у Лавову, а у том граду већ постоји улица са именом нашег великана. То ће бити још једна потврда добрих односа између наших народа, а у Новом Саду одавно једна улица носи назив по Тарасу Шевченку – истакао је градоначелник Вучевић.
 
Како је рекао амбасадор Олександар Александрович, споменик украјинском песнику и сликару постављен је захваљујући побратимским везама Новог Сада и Лавова, личним напорима градоначелника двају градова и подршци председника двеју држава. Он је прочитао личну поруку градоначелника Лавова Андријаса Довоха у којој се каже - Ми смо увек поштовали српске пријатеље и уверен сам да ће овај поклон подстаћи даљу сарадњу између наших градова. Драго нам је да ће споменик украјинском песнику постати симбол који на још један начин повезује наше грађане.
 
Амабасадор Александрович нагласио је да Тарас Шевченко има сличан значај за украјински народ као што за српски народ има Вук Караџић, те да су обојица били снажни борци за слободу и равноправност свих словенских народа. Он је додао да постоји 1384 споменика Тарасу Шевченку, од тога 128 их се налази у 42 земље широм света.
 
Откривању споменика присуствовали су представници гркокатоличке цркве, Националног савета украјинске националне мањине, Националног савета русинске националне мањине, Савеза Русина и Украјинаца и катедре украјинског језика Филозофског факултета у Новом Саду.

 

 

Прилог на Новосадској ТВ

 

САВЕЗ  РУСИНА  УКРАЈИНАЦА  СРБИЈЕ
21 000 – Нови  Сад
Ул. Јована  Суботића  8
Дана 01. 01.  2021.  године

ИЗВЕШТАЈ  О  РАДУ  ЗА  2020.  ГОДИНУ

 

                За  2020.  годину  сачињен  је  уходан и  редован  План  активности, сагласно  уобичајеним  активностима  из  претходног  периода. Збога  пандемије  корона  вируса , већина  активности  је  одложена  за  2021.  годину .

                Током  2020.  године  урађено  је  следеће :

 

  1. У  марту  месецу  примљена  је  делегација  Савеза  Русина  Украјинаца  Словачке  Републике , са  којом  је  договарана  будућа  сарадња. Делегација  је   присуствовала  фестивалу  "Ружова  захрадка" у  Новом  Саду , који  организује  РТВ  Нови  Сад , а  који  је  одржан  01. 03.  2020.  године.  Истовремено  посетили  су и  бал  Русина /Украјинаца  у  Врбасу.
  2. У марту  месецу , заједно  са  делегацијом  Савеза  Русина  Украјинаца  Словачке  Републике , био  је  и  фотограф  из  Прешова  Ладислав  Цупер , који  је  обишао  Вршачки  брег  и  Фрушку  гору , где  је  сачинио  низ  фотографија. Фотографије  ће  бити  приказане  у  Србији , када за то  буду   створене  могућности .
  3. Одржано  је  он-лајн заседање  СФУЛО ( Светска федерација украјинских  лемковских  удружења )  дана 25. јула 2020. године  . Том  приликом  је  информисано  о  он лајн-поздравима и  програмима  за  приказивање на  фестивалима  које  организује  СФУЛО.
  4. Он-лајн  програм  КУД "Тарас  Шевченко" из  Ђурђева  , са  поздравом  Савеза, приказан  је  на  фестивалу "Лемкивска  ватра" у  Пољској  ,. Фестивал  је  одржан  дана 17. јула  2020.  године.
  5. Он_ лајн  програм  КУД "Тарас  Шевченко" из  Ђурђева, са поздравом Савеза, приказан  је  на  фестивалу  "Дзвони  Лемкившчини", који  је  одржан у месту Монастириск у Украјини,  дана 1. августа 2020. године.
  6. Заједно  са  УКУД "Калина" из Инђије припремљен  је  он-лајн  програм  и  поздрав  поводом  Дана независности Украјине. Програм је приказан 23. aвгуста на свечаностима у више  градова  Украјине.
  7. Редовно  је  одржаван  сајт  Савеза  www.rusuk.org .
  8. Израђене су меморијалне табле  за о. Јована  Храниловића, за о. др. Романа Миза , за о. Емилијана  Буилу, за  учитеља Михајла Ковача и за  др. Јанка  Сабадоша.
  9. Одржана је он лајн научна конференција у Пољској, у граду Перемишљу, под називом "Украјинци  и  њихови  суседи кроз  векове". Конференција  је  одржана  дана  11. и  12. септембра 2020. године , на  којој  су  са  својим  радовима  учествовали  професор  Никола  Цап  и  новинар  Велимир  Паплацко.
  10. Делегација Савеза посетила је изложбу радова Тараса Шевченка у Новом Саду, која  је одржана од 01. до 06 децембра 2020. године. Изложбу  је  организовала  Амбасада  Украјине  у  Београду.
  11. Припремљено  је  издавање  књиге  др.  Јанка  Сабадоша  "Срушени  салаши"  (  Звалєни  салаши ) .
  12. Одржавани  су  редовни контакти са  Светским  Конгресом  Украјинаца  са  седиштем  у  Бриселу, са  Европским  Конгресом  Украјинаца  и  СФУЛО (Светска  федерација  украјинских  лемковских  организација) из  Лавова .
  13. Одржавани  су  редовни  контакти  са  Савезом  Русина Украјинаца  Словачке , са  Обједањом  Лемка  у  Пољској,  Товариством  Лемкившчина у Украјини, са организацијама  Лемка у Хрватској, САД , Канади,  те са  Удружењем  Гуцула  Украјине из  Ужгорода , итд.
  14. Одржавани  су  редовни  контакти  са  Националним  саветом  Русина  Србије , те  са  ансамблима  Русина  и  Украјинаца  у  Србији.
  15. Одржавани  су  редовни контакти  са ТВ  Нови  Сад , Радио  Нови  Сад , НИП ,, Руске  слово ,, итд.

 

ПРИЛИВ  СРЕДСТАВА :

  1. Национални  савет  Русина  - 60.000,00  динара
  2. Донација  породице  Сабадош  500,00  Еуро

 

УТРОШАК  СРЕДСТАВА :

  1. 15.000,00  динара – вођење  књиговодства
  2. 15.000,00  динара – одржавање  сајта
  3. 30.000,00  динара – набавка  пројектора
  4. 500,00  Еуро – трошкови  издавања  књиге  др. Јанка  Сабадоша
  5. 100  УСД – чланство  у  СКУ – средства  заостала  из  2019.  године
  6. 70,00  Еуро – учешће  на  он. лајн  конференцији  у  Пољској - средства  из  2019.  године

 

ПРЕДСЕДНИК  САВЕЗА :

Богдан  Виславски

 

 

 

Вам и Вашим найблїзшим жадаме здравя, радосци

и успиху у Новим 2021. року!


Союз Русинох Українцох Сербиї

 

Нам повинчовали:

Дорогі друзі,
світова українська родино!

https://youtu.be/ljCawKCBrX4

Щиро вітаю вас з прийдешнім величним святом Різдва Христового!

Різдвяні свята – це час подяки, час надії та єднання.

Як світове українство, ми маємо спільну мету і надію: підтримати міцну та процвітаючу, суверенну та неподільну українську державу, вільну від російської агресії.

Ми молимося за хоробрих захисників батьківщини, та задля встановлення миру на українській землі.

Я вдячний відданим волонтерам у наших громадах за їх щоденну працю для розбудови сильної української діаспори на довгі покоління. Дякую кожному українцю, кожній українській родині та кожному другу України! Де б ми не жили, гордімося, що ми є українцями.

Пандемія COVID-19 поставила безпрецедентні виклики перед українськими громадами у всьому світі, але дух нашого народу освітив ці темні часи. Незалежно від того, чи це було надання фінансової підтримки трудовим мігрантам чи допомога їм дістатись додому до своїх сімей, підбадьорення наших літніх членів громади, соціалізація і віртуальна підтримка чи дистанційні уроки для українських шкіл, - багато з вас виявили справжню безкорисливість, щедрість та співчуття. Це є найбільший подарунок до свят.

В ці світлі дні залишайтеся в безпеці, святкуйте з рідними, у колі тих, з ким мешкаєте, а також віртуально з іншими близькими людьми.

Будь ласка, пам’ятайте: наш єдиний добрий захист від цього страшного вірусу полягає у тому, аби не зустрічатися з людьми поза своїм колом, практикувати фізичне дистанціювання, залишатися вдома, якщо занедужали, носити маску, коли потрібно, і часто мити руки.

Від імені Світового Конґресу Українців та своєї родини, дружини Адріянни і дітей – Романа, Данила, Лариси і Олени, бажаю Вам миру, здоров’я, злагоди, радісного Різдва та щасливого Нового року.

Христос рождається! Славімо Його!

Павло Ґрод, Президент

Рада правління Асоціації української діаспори в Греції "Українсько-Грецька Думка" щиро вітає українську родину із Різдвом Христовим та Новим 2021 роком!

Хай радість і добро несе тиха Ніч Свята,
Хай освітлює Вам шлях зірка золота,
А у небі зорепад справджує бажання!
Щастя Вам, Веселих Свят, миру і кохання!

Різдвяне вітання Голови Світової Федерації Українських Лемківських Об’єднань

Доро́га світо́ва украінска лемківска русиньска родино!

Вельмишановны Члены Президиі і Члены Контрольной Комісиі СФУЛО!
Високоповажний Провід Організациі Обороны Лемківщыны в Гамериці, Обєднаня Лемків в Канаді і в Польщи, Всеукраінского Товариства „Лемківщына”, Союзив Русинив Украінців Словациі і Сербиі, Украінской Громади в Республіці Хорвация!

Сердечно ви́там вшы́ткых Вас і Ва́шы роди́ны зо Сьвята́ми
Рожде́ства Христово́го, Новым роком а Богоявлі́ньом!
Мир Вам, люде, з Лемківщы́ны мы здалека приходи́ме,
Же ся І́сус нам наро́див, віст раді́сну приноси́ме.
Гнеска ку́пно з пастушками поклониме ся Дітині,
Дай нам, Боже, щесьця, здравя в лемківскій родині!
Хри́стос ся рожда́є! Славі́ме є́го!
Світова Федерація Українських Лемківських Об’єднань сердечно вітає українські лемківські русинські громади світу, Управи Суб’єктів Федерації та Фундацій Дослідження Лемківщини, всіх щирих і небайдужих людей, які трудяться задля збереження нашої культурної, духовної та історичної спадщини, з Різдвом Христовим і Новим 2021-им роком!
З нагоди Різдвяних свят СФУЛО надсилає найщиріші вітання Ієрархам Українських Церков, Проводу Світового Конґресу Українців, складовим організаціям СКУ, всій українській громаді в світі та в Україні!
У радісний день Рождества Ісуса єднаємося з усіма депортованими українцями з рідних земель у Закерзонні в 1944-1951 роках та з їхніми родинами і засилаємо теплі поздоровлення й найкращі побажання!

Висловлюємо сердечну вдячність всім поважним особам і організаціям, які підтримували діяльність Федерації, а також сподіваємося на широку співпрацю з громадами та з людьми доброї волі, які готові сприяти її роботі.

Щире лемківське «Боже заплат!» кожній небайдужій людині в Україні і в світі, яка посіяла свою зернинку добра і праці задля захисту, популяризації та розвитку самобутньої культури й історії Лемківщини.

2020 рік став для СФУЛО роком складних випробувань в умовах карантинних обмежень, як і для всього світу. Проте завдяки новаторським підходам та сучасним методам комунікації вдалося провести чимало суспільно-культурних заходів. В режимі онлайн відбулися лемківські ватри в Ждині (Польща), в Монастирську (Україна), на Оселі в Канаді. Проведено віртуальні круглі стіли, відео зустрічі, відео вітання ювілярів, засідання через зум- і скайпзв’язок тощо. Низку візитів голови СФУЛО (Польща, США, Канада) вдалося здійснити в докарантинний період.

Завдяки активній позиції СФУЛО та широкій міжнародній підтримці зокрема, Світового Конґресу Українців, українських організацій Сполучених Штатів Америки і Канади  законопроект №2038 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визнання депортованими громадян України, які у 1944-1951 роках були примусово переселені з території Польської Народної Республіки» було розглянуто і підтримано Комітетом Верховної Ради України з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин, а також включено до порядку денного четвертої сесії Верховної Ради України. 17-18 грудня законопроект було внесено до поточного порядку денного ВРУ, проте так і не розглянуто. Тому напружена робота в цьому напрямку триває, і ми не втрачаємо світлої надії на те, що у цій боротьбі правда переможе.

З щирою вірою і радісним хвилюванням, приступаючи до святої вечері на Велию, благаймо Новонародженого Ісуса, щоб він своєю всеосяжною любов’ю, своїм безмежним милосердям визволив світ від підступної недуги, а українську землю – від виснажливої війни. Згадаймо всіх Героїв, які полягли за Україну, та просім Божої опіки для наших воїнів-охоронців.

А як запалиме свічку до вечері на святу Велию, станеме до щырой молитвы, то єм певна, же каждий лемко спімне своіх прадідив, лемківскій звичай, лемківску коляду, духом полетит до милых Бескидыв, до ридной Лемковины, і тота сьвята памят поєднат нас вшыткых, розметаных сьвітами.

А Вефлеємска зьві́зда і ангели з неба най зві́щают в ка́ждий лемківскій хыжи о Рождестві Сына Божо́го! І най Риствяне Ісусикове благословіня зыйде на нашы родины, на далеку Лемківщыну, на соборну Украіну, і най нам дарує щесьця і здравя, миліст і радіст, мир і статок!

Веселих Різдвяних свят і щасливого Нового року-2021!

ХРИСТОС НАРОДИВСЯ! СЛАВІМО ЙОГО!

З повагою
Ярослава Галик,
Голова Світової Федерації Українських Лемківських Об’єднань

 

 


Get free Dreamweaver templates and extensions at JustDreamweaver.com